Звіт 2024-2025

Звіт

керівника Берлинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бродівської міської ради Львівської області

Грушецького Михайла Володимировича

перед колективом закладу освіти.

04.06.2025

Шановні учасники зборів!

ПРІОРИТЕТНИМИ НАПРЯМКАМИ РОБОТИ

БЕРЛИНСЬКОГО ЗЗСО І-ІІІ СТУПЕНІВУ НАВЧАЛЬНОМУ

РОЦІ БУЛИ:

Напрям 1. Освітнє середовище закладів освіти:

Обладнання найпростіших укриттів цивільного захисту в закладі, що забезпечить організацію освітнього процесу в очному форматі;
забезпечення належного температурного, світлового та санітарного режиму в приміщеннях закладів;
забезпечення закладу освіти технічними та дидактичними засобами, необхідними для проведення належної корекційно - розвиткової роботи з урахуванням вікових особливостей та нозологій дітей з особливими освітніми потребами;
оснащення сучасним обладнанням, ноутбуками та дидактичними матеріалами навчальних кабінетів;
забезпечення котелень та харчоблоку автономними джерелами енергозабезпечення (генераторами);
поповнення харчоблоків закладів сучасним технологічним та кухонним обладнанням.

Напрям 2. Система оцінювання здобувачів освіти:

реалізовувати заходи, спрямовані на впровадження формувального оцінювання в систему оцінювання навчальних досягнень учнів;
забезпечити корегування (розроблення) індивідуальних освітніх траєкторій для обдарованих учнів, в тому числі з використанням технологій дистанційного навчання;
результати моніторингу навчальних досягнень учнів висвітлювати на сайтах закладів освіти.

Напрям 3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:

забезпечення психологічної підтримки та адаптації учням, особливо - з числа внутрішньо-переміщених осіб;
підвищити якісний показник знань учнів закладів та рівень підготовки випускників до складання ДПА та ЗНО шляхом диференціації та індивідуалізації навчання, ефективної організації роботи з обдарованими та здібними учнями;

удосконалити форми та методи викладання навчальних предметів з метою підвищення якісного показника знань учнів;
проводити заходи щодо роботи над науково-методичною проблемою

«Використання інноваційних технологій з метою формування ключових компетентностей учнів»;

підвищити результативність участі в предметних олімпіадах, конкурсах;
забезпечити вдосконалення компетентнісного підходу у викладанні, методик дистанційного та змішаного навчання, розвитку ключових компетентностей учнів;
забезпечити формування суспільних цінностей в освітньому процесі;
проводити експериментальну роботу;
реалізувати освітні проєкти;
здійснювати експертну діяльність.

Напрям 4. Управлінські процеси закладу освіти:

- забезпечення безпечних умов організації освітнього процесу в умовах воєнного стану;

- удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- сприяння збереженню мережі класів та поповненню контингенту учнів ліцею;
- забезпечення якісної роботи педагогічних працівників в інклюзивних класах з учнями з особливими освітніми потребами;
залучення усіх педагогічних працівників та представників учнівського самоврядування до планування діяльності закладу;
активізація роботи шкільного сайту;
забезпечення заходів щодо популяризації протидії корупції для учнів.

Головними позитивними змінами в роботі закладу освіти в навчальному році є:

Обладнання найпростішого укриття цивільного захисту в закладі;
зростання наповнюваності учнів в закладі;
покращення матеріально-технічної бази закладу за рахунок місцевого бюджету:
- установка нового комп’ютерного обладнання в закладі;
- придбання додаткового технологічного обладання для харчоблоку;
покращення матеріально-технічної бази закладів освіти за рахунок залучення коштів Міжнародних БФ «ЮНІСЕФ»

обладнання огорожі території опорного закладу;
оснащення навчальних кабінетів ноутбуками;

установка відео спостереження;
достатній рівень результативності роботи з обдарованими учнями в системі урочної та позашкільної освіти (участі у МАН, Всеукраїнських учнівських олімпіадах та різноманітних конкурсах, учнівських проектах);

дія програми підтримки обдарованої молоді;
підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу освіти та забезпечення відповідності кваліфікації займаним посадам;
організація якісної роботи в інклюзивних класах за участі асистентів вчителів;
організація роботи логопедичного пункту;
організація якісного харчування учнів закладів освіти;
відсутність правопорушень серед неповнолітніх;
налагодження чіткої роботи колективів в умовах військового стану щодо організації дистанційного навчання, включно з внутрішньо переміщеними особами, та організацію волонтерської роботи.

Проте, залишається ряд питань в організації роботи закладу освіти, що потребують фінансування засновником, матеріальних ресурсів, додаткових зусиль педагогічних та батьківських колективів:

підвищення рівня надання освітніх послуг та якісного показника навчальних досягнень учнів в умовах дистанційного та змішаного навчання;
удосконалення форм та методів викладання природничо-математичних наук та англійської мови у відповідності до нових вимог реформування системи освіти;
відновлення чіткого графіка підвозу учнів та педагогічних працівників;
збільшення контингенту учнів початкової школи;
удосконалення освітнього середовища закладів:
- завершення обладнання та організацію функціонування укриттів цивільного захисту закладу у відповідності до чинних вимог;
- оснащення сучасним обладнанням та дидактичними матеріалами навчальних кабінетів, шкільної майстерні, спортивного залу;
покращення матеріально-технічної бази приміщень закладу освіти та приведення її у відповідність до вимог

МЕРЕЖА

класів, учнів та станом на 01.09.2024 року

Белинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Класи	К-сть учнів	З них:			ГПД
		очна форма навчання	сімейна форма навчання	екстернатна форма навчання	ГПД
		очна форма навчання	сімейна форма навчання	екстернатна форма навчання	К-сть груп	К-сть учнів
1	16	16	0	0	0
2	10	8	2	0	0
3	16	14	2	0	0
4	18	18	0	0	0
Всього	60	56	4	0	0

5	16	13	3	0	0
6	21	20	1	0	0
7а	15	15	0	0	0
7б	15	15	0	0	0
8	20	18	2	0	0
9	12	11	1	0	0
Всього	99	92	7	0	0

10а	16	16	0	0	0
10б	15	15	0	0	0
11	20	18	2	0	0
Всього	51	49	2	0	0

Разом	210	197	13

ІНФОРМАЦІЯ

про наповнення учнів по класах на 01.09.2024 року

Белинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Класи	К-сть класів	К-сть учнів	З них:
Класи	К-сть класів	К-сть учнів	дівчат	хлопців

1	1	16	5	11
2	1	10	6	4
3	1	16	7	9
4	1	18	8	10
Всього	4	60	26	34

5	1	16	7	9
6	1	21	12	9
7	2	30	14	16
8	1	20	11	9
9	1	12	7	5
Всього	6	99	51	48

10	2	31	12	19
11	1	20	10	10
Всього	3	51	22	29

Разом	13	210	99	111

На початок наступного навчального року прогнозується зменшення учнівського контингенту.

Адміністрація закладу освіти забезпечує реалізацію державної політики в галузі загальної середньої освіти, умови для навчання і виховання школярів, успішної реалізації їх творчого потенціалу. В навчальних закладах створені необхідні умови з матеріально-технічного, науково-методичного забезпечення для задоволення потреб жителів ТГ у середній освіті, успішного навчання і виховання школярів відповідно до основних державних програм стандарту розвитку національної освіти.

Аналізуючи кадровий склад закладів освіти, необхідно відмітити, що в основному, склад педагогічних колективу залишаються незмінними. Відкритою є вакансія вчителя біології.

Кадровий потенціал закладу освіти:

Основного складу – 30 осіб, з них:

старший вчитель – 2 особи;

вчитель вищої категорії – 14 осіб; вчитель І категорії – 7 осіб; вчитель ІІ категорії – 2 особи;

спеціаліст – 7 осіб.

Вища освіта – 29 осіб.

Навчаються (друга вища освіта) – 2

За віком: до 30 років – 3

до 40 років – 15

до 60 років – 9

пенсійного віку – 3

За статтю: чоловіків – 6 , жінок – 24

ПРЕДМЕТНІ ТИЖНІ У 2024-2025 н.р.

ВЕРЕСЕНЬ

02.09 – 06.09 – Тиждень безпеки дитини;

09.09 – 13.09 – Олімпійський тиждень;

16.09 - 20.09 –Тиждень учнівського самоврядування;

ЖОВТЕНЬ

30.09 – 04.10 – Тиждень патріотичного виховання.

01.10 - 31.10 –Місячник бібліотек;

21.10 – 25.10 – Тиждень мистецтвознавства.

ЛИСТОПАД

11. 11 – 15.11 - Тиждень рідної школи;

25.11 – 10.12 – Акція « 16 днів проти насильства».

25.11 – 29.11 – Кольоровий тиждень;

ГРУДЕНЬ

02.12 – 06.12 – Тиждень ЗСУ ;

16.12 – 20.12 – Тиждень коляди.

СІЧЕНЬ

20.01 – 24.02 – Тиждень англійської мови.

ЛЮТИЙ

03.02 – 07.02 – Тиждень протидії булінгу;

17.02 – 21.02 – Тиждень рідної мови.

БЕРЕЗЕНЬ

10.03 – 14.03 – Тиждень початкової школи;

17.03 – 21.03 – Тиждень природничих наук.

КВІТЕНЬ

31.03 – 04.04 – Тиждень духовності;

07.04 – 11.04 – Тиждень здоров’я.

ТРАВЕНЬ

05.05 – 09.05 – Тиждень дитячої творчості;

19.05 – 23.05 – Тиждень безпеки життєдіяльності.

Аналіз основних сфер та напрямків

діяльності наших закладів загальної середньої освіти.

Результати самооцінювання якості освітньої діяльності закладу у навчальному році:

Напрям 1. Освітнє середовище закладу освіти.

Ключове запитання 1: У якій мірі освітнє середовище ЗЗСО убезпечує учасників освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та/або моральної шкоди (безпечний виховний простір)?

Безпечним для власного фізичного, соціального і духовного розвитку заклад визнали:

6 учнів 4-го класу (31,58% опитаних);
3 учні 8-го класу (15,79% опитаних);
5 учні 10-их класів (13,51 %);
21 з батьків (41,18% опитаних);
7 вчителів (22,58% опитаних).

В сучасному освітньому середовищі створення безпечного виховного простору є одним із пріоритетних завдань кожного закладу освіти. Такий простір забезпечує фізичну, емоційну та психологічну безпеку всіх учасників освітнього процесу, сприяє формуванню довірливих стосунків, розвитку особистості дитини, її самореалізації та відчуття захищеності. Безпечне середовище не лише запобігає насильству та дискримінації, а й формує атмосферу підтримки, де кожен учень відчуває свою цінність і важливість. Це основа для гармонійного виховання, успішного навчання та здорового соціального розвитку. Ми ретельно вивчили результати респондентів, щодо безпечного виховного простору в Берлинському ЗЗСО І-ІІІ ступенів.

Завдання навчального закладу створити сприятливе, безпечне та комфортне середовище для освітніх потреб дитини. Загалом батьки досить позитивно та схвально відгукнулися про те, чи комфортно їхнім дітям перебувати та навчатися у закладі освіти. Для них і надалі залишається найактуальнішим питання про тепло у приміщенні в осінньо-зимовий період. Лише 13.73% батьків від загальної статистики дали негативну відповідь, що є досить хорошим показником для закладу, а 86,27% - задоволені подачею тепла у приміщенні школи. «Чи достатньо світла і тепла» - 92,16% відповіли-Так, що також є дуже хорошим показником. Щодо відповідей школярів, то учні 10-х класів дали позитивні відповіді – 59,46% (у школі завжди тепло), 32,43%( у деяких кабінетах було холодно), 8,11%(так, холодно, іноді доводилося сидіти на уроках у верхньому одязі). Запитання про повітряно-тепловий режим було і в опитувальнику для педагогів. 86,87% вчителів підтвердили, що повітряно-тепловий режим дотриманий повністю, а 12,90% - обрали відповідь «не завжди». Лише 3,23% проголосували - «ні, не відповідає». З метою забезпечення комфортного перебування усіх учасників освітнього процесу-учнів та педагогічних працівників у закладі освіти дані відповіді візьмемо до уваги та в майбутньому працюватимемо над вирішенням питання врегулювання тепла в приміщенні.

Щодо свіжості повітря у класі, четвертокласники відповіли більше позитивно, ніж негативно. 84,21% дітей вважає, що повітря у їхньому класі свіже, думати легко. Вчителі на запитання про повітряно-тепловий простір відповіли позитивно 83,87%. Також схвально відгукнулися батьки про якість освітлення – 92,16%. Серед учнів та учениць 4-х класів відсоток позитивних відповідей становить 100%( Мій клас освітлюється дуже добре, легко читати і писати- 52,63%; Мій клас освітлюється добре, для читання і письма світла вистачає- 47,37%). 87,10% учителів ствердили, що у закладі повністю є належне освітлення.

Умови мікроклімату в навчальному закладі сприятливі для організації освітнього процесу. Рекомендовано продовжувати регулярний контроль параметрів повітряного середовища, забезпечувати планову профілактику обладнання та за потреби коригувати умови відповідно до сезонних змін.

Про користування шкільним комп’ютером відповіді серед батьків розділилися. 70,59 % батьків вважають, що їхні діти можуть за потреби скористатися шкільним комп'ютером, а 29,41% - що «не завжди». Важливим нюансом є те, що шкільним комп’ютером учні можуть користуватися на уроках інформатики, а також на інших предметах, якщо учень готує відповідь (презентацію чи слайд-шоу) і для показу необхідна техніка. Тому отримані відповіді є досить аргументованими та очікуваними.

Опрацювавши відповіді на запитання про чистоту в навчальному приміщенні серед учнів 4-х класів, робимо такі висновки: 84,22% відповідей, що у класі та на коридорі переважно чисто чи завжди чисто. Лише 15,79 % про те, що «рідко коли чисто». Серед батьків 74,51 % вважає, що у класах завжди прибрано, 19,61% - «не завжди прибрано», 5,88% - «не прибрано». Прибирання класних приміщень здійснюється регулярно, із дотриманням графіку та вимог до щоденного і генерального прибирання.

Техперсонал кожного дня прибирає і намагається дотримуватися усіх запропонованих норм. Проте, негативні відповіді візьмемо до уваги на майбутнє.

Не зовсім потішили відповіді про неприємних запах у шкільному туалеті. 52,94% відчувають неприємний запах у туалеті, а 31,37% - «не завжди відчувають», 5.88- «зовсім його не відчувають». Візьмемо до уваги та будемо вирішувати цю проблему.

На запитання «Чи подобається приміщення класу, допомагає навчатись і перепочивати на перервах?» маємо такі результати: 26,32% позитивних відповідей, «Чи приміщення класу мені подобається, стимулює навчатися і перепочивати на перервах?»-47,37%, а 26,32%- відповідей вказують на незадовільний характер: «приміщення школи мені здебільшого не подобається, але навчатися можна». Хоча, для того, щоб дітям освітній процес проходив краще, класні керівники та педагоги намагаються створити у класних приміщеннях та коридорах комфортні умови.

Фото без опису

В анкеті для учителів також були питання про заходи протипожежної безпеки, 100,0% відповіли, що заходи дотримані повністю. Стан протипожежної безпеки у школі відповідає основним вимогам. Заплановані профілактичні заходи виконані в повному обсязі. Рекомендовано проводити регулярні огляди та повторні навчання для підтримки високого рівня безпеки.

Організація харчування в шкільній їдальні є важливою складовою забезпечення належних умов для збереження здоров’я, нормального фізичного розвитку та підвищення працездатності учнів. Раціональне та збалансоване харчування сприяє покращенню загального самопочуття школярів, зміцненню імунітету, а також позитивно впливає на успішність у навчанні.

Більш детально про оцінку харчування у шкільній їдальні ми побачили у відповідях школярів: Серед учнів 8-го класу 42,11 % не харчуються у шкільній їдальні, 21,05% -деколи гарячі страви смачні, деколи ні, 36,84% - так, у школі завжди смачно готують. Серед учнів 10-х класів 78,38% відповіли, що у школі завжди смачно готують, 13,51% - не харчуються у шкільній їдальні /буфеті з незалежних від школи причин, 8,11%- деколи гарячі страви смачні, деколи ні. Серед учнів 4-го класу 100% відовіли, що їжа в їдальні завжди підігріта, доволі смачна. Батьки, на таке ж запитання відповіли: 47,06%-Так, завжди смакує; 39,22- частіше смакує, інколи ні; 3,9- здебільшого не смакує; 9,8- моя дитина не їсть у шкільній їдальні.

Фото без опису Питання харчування є одним із пріоритетних питань закладу освіти. Організація харчування в шкільній їдальні здійснюється на належному рівні. Меню розроблено з урахуванням вікових норм і фізіологічних потреб учнів, страви відповідають вимогам калорійності, поживності та різноманітності. Дотримуються гігієнічні умови зберігання продуктів і приготування їжі. Діти харчуванням здебільшого задоволені.

На запитання: «Чи траплялися минулого навчального року в школі, або неподалік перелічені випадки?» , опрацювавши відповіді учнів четвертих класів, щодо паління цигарок, бачимо наступні результати: 63,16% вибрали «ніколи», 5,26% обрали «часто», 15,79% «інколи», 10,53% вибрали «важко відповісти». Серед респондентів 8-го класу відповідь про цигарки є досить позитивною, адже 89,47% опитаних відповіли, що явище куріння відсутнє, 5,26% відповіли «інколи». Лише 5,26 % відповіли, що явище куріння зустрічається часто. Позитивним є те, що 75,68% опитаних десятикласників вказали, що куріння у школі немає, 21,62% вказали інколи є, і лише 2,70% - є часто.

Батьки про куріння поблизу школи відповіли «Немає»-66,67%, «Рідко»-27,45%, «Досить часто»-3,92%.

Робимо висновок, що слід продовжувати вдосконалювати роботу в даному закладі освіти, щодо профілактики куріння серед здобувачів освіти. Щодо вживання алкогольних напоїв, то відповіді респондентів-восьмикласників у більшості несуть позитивний результат. Ми бачимо, про відсутність розпивання горілки та інших сильно алкогольних напоїв проголосувало 94,74% усіх респондентів. В 10-х класах питання про вживання сильно алкогольних напоїв набрало 81,08% з відповіддю «ніколи». Варіант «інколи», «досить часто і часто» - разом 18,02%. Відповіді про вживання пива чи вина розділилися наступним чином: «ніколи» - 92,12%, «часто» - 4,21% серед опитаних.

Батьки про вживання алкоголю учнями відповіли «Ні»-96,08%, «Рідко»- 27,45%, «Досить часто»-1,96%.

Аналізуючи відповіді, робимо висновок: потрібно бути більш пильними до дітей під час організації освітнього процесу й поза межами навчального закладу як батькам, так і вчителям.

Серед учнів 4-го класу 5,26% відповіло «часто» та 15,79% «інколи» про вдихання чи нюхання учнями одурманюючих речовин, а 73,68 % було «ніколи». Учасники опитування з 10-х класів одноголосно обрали відповідь, що випадки з наркотиками у закладі не траплялися ніколи (100,0%). Вважаємо, що це досить непогані результати, хоча працюємо і будемо працювати над тим, щоб відповіді про вживання одурманюючих речовин дорівнювали нулю. 98,04% батьків стверджують, що немає вживання наркотиків серед школярів закладу.

У навчальному закладі проводиться профілактична робота, спрямована на запобігання вживанню наркотичних речовин серед учнів. Здійснюється інформування школярів про шкідливий вплив наркотиків на здоров’я, психіку та майбутнє життя через виховні години, лекції, зустрічі з фахівцями та тематичні заходи. Школа співпрацює з медичними установами, правоохоронними органами та соціальними службами. Опрацьовані результати говорять про те, що слід продовжувати ще більше проводити роз’яснювальні роботи та профілактичні заходи про шкідливий вплив алкоголю, куріння та вживання наркотиків серед здобувачів освіти.

Вимога 1.1. Забезпечення безпечних і комфортних умов навчання та праці Територія закладу є безпечною для учасників освітнього процесу, повністю неогороджена та не є доступною для несанкціонованого заїзду автотранспорту та доступу сторонніх осіб.

Проте, на період повітряної тривоги всі бажаючі

можуть пройти до найпростішого укриття цивільного захисту.

Проводяться заходи та дотримуються відповідні вимоги щодо провітрювання та дезінфекції приміщень. На подвір’ї закладу та в коридорах навчальних корпусів нанесено відповідну розмітку щодо окремих маршрутів руху різних вікових категорій учнів. В приміщеннях та подвір’ї закладу розміщені вказівники щодо маршрутів до місць укриття на випадок сигналу «Повітряна тривога!»

У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу з урахуванням карантинних обмежень та безпекових ситуацій у зв'язку з введенням в державі воєнного стану.

Територія о закладу постійно прибирається від сміття, будівельних матеріалів, опалого листя, систематично проводиться викошування трави. На територіях наявні висаджені дерева та кущі, які є безпечними щодо викликання алергічних реакцій. Проведено санітарну обрізку високих дерев, розлогого та сухого гілля.

Приміщення закладу здебільшого чисті і охайні, забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення. Переважна більшість учнів та батьків на високому та достатньому рівні оцінюють комфортність умов навчання.

Ключове запитання 2: Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють один одному (виховний простір сповнений довіри)?

Теза: виховний простір нашого освітнього закладу поки що не можна визнати таким, у якому учасники освітнього процесу повністю довіряли б одне одному та співпрацювали у розв’язанні суспільно значущих і особистих проблем.

Довіряють педагогічним працівникам, підтверджуючи, що в школі існує взаєморозуміння та співпраця між вихованцями і педагогами у розв’язанні суспільно значущих та особистих життєвих проблем:

2 учні 8-го класу – 10,53%;

3 учні 10-их класів – 8.11%;

4 батьків учнів – 7,84%;

17 вчителів – 54,84%.

Простір довіри — це основа якісного освітнього процесу, в якому учні, вчителі та батьки почуваються безпечно, мають змогу висловлюватися, приймати участь у рішеннях та отримувати підтримку. Від взаємин між учасниками освітнього процесу залежать багато: бажання навчатися, бажання відвідувати школу та урок, бажання спілкуватися на перервах з однокласниками, відвідувати гуртки чи підійти і попросити про допомогу в педагога, адміністратора тощо.

Більшість учнів 4 класу (84,21%) вказали, що можуть звернутися до своїх учителів по допомогу. Ще 5,26% зазначили, що довіряють лише тим педагогам, які навчали їх раніше. Лише 10,53% не знайшли серед дорослих тих, кому могли б довіритися. У 10-х класах ситуація стабільна — понад 50% учнів зверталися до психолога або адміністрації. Це говорить про сформовану культуру відкритості, особливо в молодших класах, та поступове її зниження в середній і старшій школі.

На запитання про навчання у поточному навчальному році відповіді учнів розділились: 47,37% відповіли, що їм повністю подобається, як проводяться уроки, ще 47,37% зазначили, що «переважно подобається», але є незначні труднощі. Лише 5,26% не змогли визначитися. Щодо звернення по допомогу в разі труднощів — 26,32% завжди звертаються, 47,37% — іноді, залежно від ситуації. Частина учнів (15,79%) зізналися, що не завжди можуть наважитися звернутися, навіть якщо є потреба.

Діти високо оцінюють рівень організації освітнього процесу. Звернення по допомогу залишається чутливою темою — не всі діти відчувають достатню впевненість, щоби просити про підтримку. Саме тут важливо формувати середовище довіри не лише через слова, а й через дії — наприклад, регулярне підкріплення «ти можеш звернутися в будь-який момент», через щоденну поведінку дорослих.

42,11% учнів 4 класу довіряють усім учителям, 21,05% — лише одному. 15,79% назвали класного керівника як людину, до якої звернулися б у складній ситуації. Це важливий індикатор того, що в кожному класі має бути хоча б один значущий дорослий, до якого дитина може звернутися без страху. Водночас 21,05% не мають такої фігури — важливо знайти ці “тихі голоси” і працювати з ними індивідуально.

31,58% учнів 4 класу відповіли, що вчителі реагують спокійно, допомагають виправити помилки, іноді залучають однокласників до пояснень. 68,42% зазначили, що реакція залежить від ситуації: буває доброзичливою, але іноді — емоційною або критичною. Це створює двозначний досвід, який не завжди є безпечним. Важливо працювати над стабільністю комунікації та збереженням поваги навіть під час стресових ситуацій.

15,79% учнів зазначили, що не стикалися з подібними висловлюваннями з боку вчителів. Ще 31,58% не були впевнені у відповіді або вагалися. Ці результати вказують, що значна частина учнів не має досвіду дискримінаційного ставлення, а також свідчать про потенціал для розширення педагогічної обізнаності у сфері гендерної чутливості. Це чудова можливість для колективу поглибити розуміння індивідуального підходу до учня, формуючи ще більш приймаюче та вільне шкільне середовище.

68,42% учнів 4 класу вважають оцінювання справедливим, 31,58% — мають сумніви. Подібна тенденція фіксується і в середній школі: учні 8-х і 10-х класів також висловлювали думку, що критерії оцінювання не завжди зрозумілі або чітко пояснені. Окремі учні зазначили, що списують, бо не хочуть отримати низьку оцінку. Це не прояв недобросовісності, а тривожна реакція, яка вимагає обговорення з класом ролі помилки і навчального зростання.

Діяльність психолога у школі є невід’ємною частиною формування безпечного середовища. Забезпечується постійний супровід учнів, профілактика конфліктів та підтримка позитивного мікроклімату у класах.

На запитання чим займається психолог у нашому навчальному закладі, вчителі дали такі відповіді: займається психологічним супроводом школярів -100%, психодіагностикою -87,10%, просвітницькою діяльністю-67,74%, профілактикою злочинності, шкідливих звичок серед підлітків-61,29%.

По цих відповідях бачимо, що психолог створює психологічно безпечне, підтримувальне та комфортне середовища для всіх учасників освітнього процесу.

У 4 класі 5,26% учнів уже мали досвід звернення до шкільного психолога, що є позитивним індикатором відкритості. В 10-х класах 67,57% учнів повідомили, що мали досвід спілкування з психологом і залишилися задоволені. Ще 29,73% знають про цю можливість і звернулися б у разі потреби. Лише 2,70% висловили не готовність довіряти — дуже низький відсоток, що свідчить про високу репутацію психолога в очах учнів.

100% педагогів вважають, що школа функціонує як спільнота. Це підтверджують і батьки: 92,69% з них зазначили, що між ними та вчителями сформовані довірливі відносини. Важливо, що простір довіри формує не тільки вчитель-учень, а й вчитель-батьки, батьки-адміністрація.

Педагогам було запропоновано оцінити, наскільки часто у закладі освіти, де вони працюють, трапляються дії, які можуть бути класифіковані як дискримінаційні або такі, що порушують права учасників освітнього процесу. Абсолютна більшість вчителів зазначила, що подібні ситуації не траплялися взагалі. Лише окремі респонденти (до 6%) вказали, що «інколи» стикалися з проявами сексизму або ситуаціями, пов'язаними з порушенням свободи совісті та віросповідання. Ці результати свідчать про високий рівень етичної відповідальності в педагогічному колективі та загалом сприятливу атмосферу в закладі. Водночас поодинокі згадки вчителів підкреслюють важливість продовження профілактичної роботи, зокрема через обговорення професійної етики, мовної уважності та ролі школи як простору рівності, поваги та прийняття.

68,29% батьків вважають, що стосунки між дітьми в класі — доброзичливі. 31,71% вказують на напруженість. Це нормально для дитячих колективів, але потребує послідовної роботи через класні години, кола довіри, ігри на співпрацю та спільні активності.

Учні 4 класу відповідали на запитання про те, як склалися їхні стосунки з іншими педагогами та однокласниками у минулому навчальному році. 47,37% відповіли, що стосунки були добрими й приємними, ще 36,84% — що загалом позитивними, але траплялися складні моменти. 10,53% зазначили, що їм було складно знайти контакт з деякими однолітками або дорослими. 5,26% учнів було важко сформулювати свою думку з цього приводу.

Наскільки часто в закладі, де навчається ваша дитина, траплялися дії, що підпадають під визначення зазначених понять?

Приклади понять:

вербальні чи невербальні приниження дитини;
прояви цькування (булінгу);
зневажливе ставлення через вік, стать, зовнішність;
недотримання прав дитини в освітньому процесі;
публічне покарання чи осуд без пояснення.

Результати опитування батьків показали, що: 96,77% респондентів (30 осіб) відповіли, що ніколи не стикалися з такими діями у школі;
3,23% (1 особа) зазначила, що такі ситуації траплялися інколи. Схвальні показники дали педагоги про наявність наступних явищ у закладі: Сексизм - ніколи – 1,96%, інколи – 3,92%. Порушення права на свободу совісті та віросповідання – 94,12% ніколи. Дискримінація – % ніколи. Мобінг - ніколи – 80%. Несправедлива оцінка дирекцією окремих педагогів - ніколи – 76%, інколи або часто – 24%. Булінг (зі сторони батьків, учнів) - ніколи – 72% 26, інколи – 28%. Наклеп - ніколи – 96,08%, інколи – 1,96%. Лицемірство - ніколи –98,04%, інколи – 1,96%. Хабарництво - ніколи –%. Академічний плагіат - ніколи –92% . Відповіді батьків дають теж непоганий результат для навчального закладу по цьому питанню. Наприклад, сексизм ( ніколи – 97, 56 %), психологічний тиск педагогів на батьків ( ніколи – 90, 24%), цькування (ніколи – 90,24%), наклеп (ніколи – 84,37%) вимагання хабара (ніколи – 95,12 %, тощо).

Учні 4-го класу на запитання, «Як минулого навчального року реагували вчителі, якщо Ти чи твої однокласники помилялися?» 31,58% відповіли здебільшого спокійно, самі допомагали виправити помилку, 68,42%- відповіли як коли, іноді спокійно, іноді сердились. На схоже запитання «Як ви чи ваші однокласниці/однокласники відповідаючи помиляються, як на це реагує решта класу?» учні 10-х класів відповіли, намагаються підказати правильну відповідь-78,38%, учні 8-го класу - 26,32%; нейтрально, ніхто не акцентує на помилці учні 10-х класів 18,92%, учні 8-го класу-21,05%; поблажливо з помилки можуть посміятися учні 10-х класів 2,70%, учні 8-го класу 52,63%. Бачимо досить втішні результати, діти комунікують між собою.

За результатами спостережень, анкетування учнів та аналізу внутрішнього середовища школи встановлено, що найбільший дискомфорт у шкільному колективі викликають такі чинники: необхідність вислуховувати докори вчителів перед усім класом 42,11%(8 клас) , 8,11%( 10 клас); зневажливе ставлення працівників школи(вчителів, дирекції, технічного персоналу) -10,53%(8 клас), 2,70%(10 клас); добирання до/зі школи 5,26% (8 клас), 8,11%(10 клас); примушення до участі в заходах, які мені не подобаються 47,37%(8 клас), 18,92%(10 клас); незадовільні умови навчання 5,41%(10 клас); я не відчуваю дискомфорту 36,84% (8 клас), 64,86% (10 клас), показники досить не погані, учням навчання в школі не приносить дискомфорту.

Безпечне шкільне середовище — це не лише відсутність загроз, а насамперед умови, в яких кожен учень та працівник почувається захищеним, поваженим і впевненим. Школа має бути місцем, де формуються не лише знання, а й здорові взаємини, довіра, підтримка. Переважна більшість батьків вважає, що в закладі освіти не виникають ситуації, які ставлять під сумнів гідність дитини чи її право на рівне ставлення. Це свідчить про сформований профілактичний простір, у якому потенційні ризики мінімізовані завдяки уважності педагогів, присутності адміністрації та ціннісному підходу до учня як до особистості. Окреме згадування одного випадку не свідчить про системну проблему, але вказує на необхідність підтримки вже чинних практик — регулярних обговорень теми поваги, недопущення узагальнень, формування мовної та поведінкової культури педагогів.

Загалом учні формують позитивний досвід шкільних взаємин, у якому переважають довіра та комфорт. Наявність учнів, яким було складно, — не відхилення, а нормальна соціальна динаміка у дитячому колективі. Це лише підкреслює важливість створення безпечного середовища, де будь-яка дитина відчуває, що її чують і приймають.

Висновки

На основі зібраних відповідей можна зробити висновок, що у закладі освіти вже створено добрий фундамент для формування простору довіри. Учні у більшості випадків почуваються впевнено поруч із вчителями, можуть звертатися до них по допомогу, а також знають, що у школі є дорослі, які їх підтримають.

Велика частина учнів позитивно оцінює свій досвід навчання у цьому навчальному році. Діти здебільшого зазначають, що їм цікаво вчитися, вони почуваються комфортно у колективі, а навчання не викликає страху чи напруження. Батьки також підтверджують, що довіряють школі, зокрема вчителям і адміністрації, і готові до співпраці.

Шкільний психолог вже має позитивну репутацію: учні, які зверталися, задоволені досвідом, а багато хто з тих, хто ще не мав потреби, знають про можливість такої підтримки.

Учителі переважно підтримують доброзичливий стиль комунікації, однак у деяких відповідях простежується наявність поодиноких емоційно забарвлених реакцій або фраз, пов’язаних зі стереотипами. Це не домінантна тенденція, але вона вказує на потенціал для подальшого вдосконалення педагогічної взаємодії.

Оцінювання сприймається учнями як загалом справедливе, проте частина дітей висловлює побажання краще розуміти логіку оцінок — це відкриває можливість для розширення діалогу між учнем і вчителем.

Ключове запитання 3: Чи відповідають взаємовідносини між учасниками освітнього процесу принципам демократії та вимогам чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО ( демократичний виховний простір) ?

Теза: в загальноосвітньому закладі загалом сформований демократичний простір.

Вважають, що в рідній школі учневі забезпечено можливість вільно творити власну ідентичність, особисті взаємини, планувати власне навчання та участь у позаурочній діяльності:

1 учень 4-го класу – 5, 26%;

3 учнів 8-го класу – 15,79%;

11 учнів 10-их класів – 29,73%;

23 вчителів – 74,19%;

10 батьків – 19,61%.

При демократичному стилі виховання гарантоване право участі кожного в житті освітньої спільноти. Педагог не тільки зацікавлений в успіхах учня, а й прагне допомогти їх досягти. Він бере активну участь у виховному процесі, будуючи його як співпрацю, в якій кожна зі сторін бере на себе певні зобов'язання. Діти маю права і обов'язки, що відповідають їхньому віку, можуть вільно висловлювати власну думку, з якою рахуються педагоги та батьки.

Аналізуючи відповіді на питання анкети пов’язані з демократичним простором, можемо зазначити, що в Берлинському ЗЗСО І-ІІІ ступенів сформований демократичний простір, у якому не обмежується свобода висловлювання.

За результатами аналізу відповідей на питання про те, чи цікавляться педагоги думкою батьків про умови навчання, адаптації та інтеграції дітей у навчальному закладі 85% батьків стверджують, що педагоги цікавляться думкою батьків про умови навчання, адаптації та інтеграції дітей та вважають справедливими практиковані в закладі освіти вимоги до учнів, також 72% педагогів визнали, що в закладі освіти вивчається думка батьків щодо умов навчання, а практиковані в закладі освіти вимоги до учнів є справедливими.

92% батьків визнали, що діти вважають правила поведінки у закладі освіти справедливими та, що заклад освіти вивчає думку учнів про те, наскільки безпечно і комфортно вони себе тут почувають.

Більшість батьків вважають, що дирекція закладу заохочує та підтримує ініціативи педагогів, що стосуються освітнього процесу, а керівництво закладу відкрите для спілкування. Також 80,39% респондентів вважають, що класний керівник враховує пропозиції батьків.

Варто зазначити, що 65% респондентів стверджують, що про прийняті адміністрацією закладу рішення та про результати роботи батьки та інші учасники освітнього процесу довідуються на батьківських та учнівських зборах, а також під час звіту директора перед колективом.

96% респондентів дізнаються усю інформацію від класних керівників на батьківських зборах при зустрічі або в режимі онлайн – 37% (телефоном, через соціальні мережі).

Відповідаючи на питання щодо роботи органів батьківського самоврядування, респонденти надали інформацію, що тісна співпраця батьків із школою допомагають у вихованні дітей, сприяють вихованню школярів справжніми високоморальними людьми.

Аналізуючи відповіді на питання щодо виборів до органів громадського самоврядування закладу 76,47% опитаних батьків відповіли, що брали участь у виборах до органів батьківського самоврядування класу, 22% - до органу батьківського самоврядування закладу освіти, 4% зазначили, що на вибори не ходили.

Як позитивний факт можна відмітити те, що 86% опитаних батьків вважають, що норми Положення про вибори до органів батьківського самоврядування були повністю дотримані. На жаль, у розробленні офіційних документів (Стратегії/програми розвитку закладу освіти) особисто батьки або рідні, брали участь лише 26%. Лише 2,44% респондентів не знають як можна довідатись про прийняті адміністрацією закладу рішення, результати роботи.

77% опитаних батьків вказали, що орган батьківського самоврядування звітує про свою роботу перед батьками навчального закладу, а 14% - перед батьками однокласників своїх дітей.

45% респондентів вважають, що органи батьківського самоврядування відстоювали інтереси батьків громади на педраді та перед адміністрацією школи, 20% - у конфліктивних ситуаціях захищав права дітей та батьків, 28% - інформував батьків про можливості захисту своїх прав як учасникам освітнього процесу.

Тішить тісна співпраця класного керівника з батьками через батьківські збори (96%) та залучення до організації та супроводу туристичних походів, екскурсій, змагань (34%), через засоби електронного зв’язку (37%). 55% опитаних батьків вважає, педагогічний колектив підтримує ініціативи родин учнів щодо облаштування освітнього середовища школи. Понад 70 % батьків або опікунів залучені у виховних справах та інших заходах. Більшість батьків (55%) довіряють педагогічним працівникам.

В анкеті для батьків було питання про те, чи радилися між собою цьогоріч та минулого року учасники освітнього процесу плануючи поїздки, мандрівки та інші позаурочні заходи, то 90% респондентів відповіли, що кожна подія найчастіше обговорюється з усіма, хто братиме участь.

96 % батьків ініціювали окремі виховні справи, допомагали організаційно, взяли на себе фінансове та матеріальне забезпечення закладу, запланованих заходів.

За отриманими результатами опитування серед вчителів варто відзначити, що 97% вважають, що в школі вивчається думка дітей про умови навчання та якість викладання, 87% стверджують, що система оцінювання в школі прозора, а 94% ствердно відповіли, що учні знають свої права та обов’язки.

84% респондентів визнали, що керівництво закладу з повагою ставиться до прав батьків, 97% стверджують, що керівництво враховує пропозиції педпрацівників, вчителі мають свободу слова, а права педагогічних працівників та учнів дотримані.

Як свідчать результати аналізу 65% респондентів відповіли, що дирекція завжди підтримує і заохочує інновації, що стосуються освітнього простору, також 32% зазначили, що найчастіше підтримує, якщо, наприклад, пропозицію схвалять інші педагоги, 3% відмітили, що інколи підтримує, проте не перешкоджає втілювати задумане. Для 88 % респондентам адміністрація закладу відкрита для спілкування, враховує відсотки педпрацівників, 97 % опитаних вважають, що права учнів та педпрацівників у закладі дотримуються і захищені.

Фото без опису Також понад 90% педагогів зазначили, що спільнота педагогів, учнів, їхніх батьків та опікунів згуртована розумінням спільної мети. Наприклад, 97% опитаних обговорюють з учнями майбутні спільні мандрівки, поїздки, інші позаурочні заходи; 84% вважають, педагоги та адміністрація добирають учнів для участі в регіональних олімпіадах, конкурсах чи спортивних змаганнях за правилами, встановленими відповідним положенням; тільки 9% вважають, що не могло учнівство минулого та цього року проводити під власну відповідальність якісь позаурочні заходи.

Щоб забезпечити дотримання учнями принципів академічної доброчесності вчителі наполягають на самостійному виконанні завдань (32%), навчають школярів покликатись на використані джерела, вказувати праці й авторів (22%), власним прикладом демонструють дотримання норм законодавства України про авторське право і суміжні права (16%), пропонують завдання, які унеможливлюють списування (30%).

94 % опитаних педагогічних працівників вважають, що шкільна бібіліотека здійснює інформаційний супровід освітнього процесу, 62% сприяє формуванню інформаційної компетентності, 52% зберігає інформаційний ресурс закладу.

За результатами аналізу відповідей на питання про те, чи можуть учні на уроці чи на позаурочних заходах висловити свою думку можна зробити висновок, що респонденти дали неоднозначну відповідь на дане питання. 47,37% восьмикласників та 78,38% десятикласників відповіли, що можуть вільно висловити свою думку на уроці та позаурочних заходах, також 26% респондентів восьмикласників та 14% десятикласників відповіли, що не бажають висловлюватися, адже не впевнені у своїх думках.

42% четвертокласників, 26% восьмикласників та 46% десятикласників відповіли, що можуть висловити свою думку щодо подій шкільного життя на учнівських зборах класу, також 26% четвертокласників, 21% восьмикласників та 30% десятикласників стверджують, що висловити свою думку можуть в розмові з класним керівником. Це свідчить про те, що вчителям складно побудувати довіру з учнями.

Фото без опису Аналізуючи отримані результати щодо виборів до органів учнівського самоврядування закладу освіти, можна зробити висновок, що більшість респондентів ствердно відповіли, що норми та Положення про вибори були повністю дотримані.

Значна частина респондентів (48% десятикласників) брала участь в голосуванні за очільника класу, дещо менше (19%) опитаних - за делегатів до виконавчого органу учнівського самоврядування. На вибір кандидата до виконавчого органу, на думку респондентів, вплинули його особисті якості, а також учні прислухалися до думки товаришів.

Загалом, вибори до учнівського самоврядування є важливим процесом для розвитку демократичних цінностей серед учнів, навчання їх брати на себе відповідальність та представляти інтереси колективу. Успішність виборів можна оцінювати за такими критеріями, як активність учнів у голосуванні, чесність і прозорість виборчого процесу, а також зацікавленість обраних представників у виконанні своїх обов'язків. При виборі кандидата до учнівського самоврядування найважливішим були для восьмикласників думки товаришів(53 %) та програма дій кандидатів (26%). Десятикласники вважають, що найважливішим є особисті якості лідера (48 %) та думки товаришів (35%).Також респонденти на високому рівні (64% восьмикласники, 92% десятикласники) оцінюють чергові вибори до органів учнівського самоврядування, які відбулись цього або минулого календарного року. 53% восьмикласників та 68% десятикласників вважають, що учнівське самоврядування ухвалювало розроблені учнями важливі рішення, представляло інтереси учнів на педагогічній раді і перед адміністрацією школи. Більшість опитаних респондентів вказали, що органи учнівського самоврядування школи звітували про свою роботу на щорічних зборах.

Оцінювання ставлення педагогічного колективу, насамперед дирекції, до учнівського самоврядування є важливим аспектом аналізу демократичного простору в школі. Їхня підтримка та готовність до співпраці є ключовими факторами успішної діяльності учнівського самоврядування та розвитку громадянської компетентності учнів. 42% восьмикласників та 73% десятикласників вважають, що керівництво і вчителі нашого закладу освіти завжди зважають на рішення органів учнівського самоврядування.

42% учнів 8 класу та 65% учнів 10 класу зазначили, що їхні права та свободи, зокрема ті, що визначені у Конституції (статуті) шкільної учнівської спільноти загалом захищені. Привертає увагу той факт, що 32% учнів 8 та 27% учнів 10 класу вважають, що права захищені, але інколи треба відстоювати.

79% четвертокласників відповіли, що класний керівник ставилася спокійно, з розумінням та надавала пораду щодо самостійності в організації свого шкільного життя.

Аналізуючи відповідь на питання щодо реакції вчителя на помилку учня, то необхідно зазначити, що в школі створені комфортні умови для навчання, а вчителі не критикують учнів за неправильні відповіді.

Отже, більшість батьків вважають, що дирекція закладу освіти заохочує та підтримує ініціативи педагогів, що стосуються освітнього процесу. Керівництво закладу завжди відкрите для спілкування, класні керівники враховують пропозиції батьків. Здебільшого у спільноті школи складаються щоденні партнерські взаємини між педагогами та дирекцією, між учнями, між учнями та вчителями та між дирекцією та батьками. За отриманими результатами анкетування серед школярів варто відзначити, більшість опитаних вважає, що в навчальному закладі сформований демократичний простір, у якому не обмежується свобода висловлювання.

Ключове запитання 4: У якій мірі учні ЗНЗ залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності: волонтерства, члена у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях тощо (виховний простір патріотичний та культуротворчий) ?

Теза: в освітньому навчальному закладі загалом достатньо забезпечені умови для позакласної роботи та громадської діяльності.

У школі поважають державну мову, виявляють відданість Батьківщині; забезпечують можливості пізнати історію та здобутки культури України, рідного краю; формують громадянську ідентичність, досвід громадянської поведінки та соціальної відповідальності, оцінюючи дух рідної школи як патріотичний:

- 4-ий клас (4 учні) – 21.05%;

- 8-ий клас (4 учні) – 21.05%;

- 10-ті класи (15 учнів) – 40,54%;

- батьки (25 батьків) – 49,02%;

- вчителі (24 вчителі) – 77,42%.

На основі проведеного аналізу анкетування бачимо, що 97,30% респондентів ствердно відповіли, що учні та вчителі на уроках та в позаурочний час

розмовляють тільки українською мовою. Потрібно взяти до уваги той факт, що

в закладі загальної середньої освіти навчаються внутрішньо переміщені особи,

які можуть на перерві спілкуватися суржиком. Варто зазначити, що вчителі на

уроках української мови та літератури, позакласного читання, розвитку

мовлення через мовний матеріал, фольклор, поезію формують мовно-

національну свідомість, а на уроках історії України з допомогою історичного

матеріалу розвивають почуття національної гідності та гордості. Згідно з

результатами опитування, вчителям української мови, історії України та

класним керівникам варто більше уваги приділяти патріотичному вихованню.

На запитання “Якою мовою вчителі спілкуються з учнями у закладі

освіти?” учні 8-х класів ствердно відповіли, що винятково державною мовою -

84,21%респондентів, з них 10,53% - відповіли, що здебільше державною.

98,88% опитаних десятикласників ствердно відповіли, що вчителі з учнями

спілкуються винятково українською мовою.

96,77% опитаних вчителів відповіли, що спілкування та освітній процес в школі

ведуться винятково українською мовою.

Учителі стверджують, що більшість учнів (58,06%) позитивно реагували на

проведені минулоріч та цьогоріч заходи патріотичного спрямування,

наприклад, кампанії вшанування героїв, екскурсії, зустрічі з фахівцями з історії,

культури і господарського життя України, а 35,48% здобувачів освіти з

цікавістю відвідували такі заходи, 6% респондентів ставились по різному.

Фото без опису Частина опитаних батьків (47,06%) ствердно відповіли, що їхні діти брали

участь цього і минулого року в заходах, орієнтованих на пізнання історії

України та відвідали історичний і краєзнавчий музей, музей-садибу когось з

історичних діячів, 25,49% відповіли, що такі заходи організовували раніше

більш часто. Це може бути пов’язане з тим, що батьки мало цікавляться

культурно-патріотичним вихованням у школі, а також із безпековою ситуацією

у країні.

Як свідчать результати аналізу більшість респондентів (86,49%

десятикласників, 79% восьмикласників, 100% - вчителів та батьків - 93%)

ствердно відповіли, що учні та вчителі з повагою ставляться до державних

символів України. На жаль, 20% опитаних стверджують, що іноді не всі вчасно

реагують на те, що розпочалась урочиста церемонія.

Учні 4 -го класу відповіли на ряд інших питань, які стосуються державних

символів України, а саме: 68,4% респондентів відповіли, що виконують Гімн

напам’ять, лише 23% - не знають усіх слів твору. Описати Прапор України

можуть 78,09% опитаних. Розповісти про походження малого герба України та

прапора можуть 38, 84% респондентів, 42,11% - не впевнені. Пояснити, чому

цінують якісь історичні постаті, наприклад, Тараса Шевченка, Лесю Українку,

Романа Шухевича або Героїв Небесної Сотні може 63,16% опитаних

четвертокласників та четвертокласниць, не впевнені – 31,58%, а ось

використати потрібні слова, жести, стійки, при вшануванні державної

символіки (прапора, герба), а також полеглих українських героїв можуть

63,16%, не впевнені – 31,58%.

За отриманими результатами опитування 68,42% восьмикласників, 89,19%

десятикласників,70,59% батьків, 90,32% педагогів стверджують, що у школі

минулого навчального року та цьогоріч мали можливість поспілкуватися з

активістами громадських організацій, волонтерами, учасниками бойових дій у

російсько-українській війні. 26,32% опитаних учнів 8-го класу та 7,8% батьків

відповіли, що не мали бажання спілкуватися, 9,8% батьків сказали, що раніше

таке спілкування було частішим і жодного разу не залучали до спілкування –

11,76%.Це може бути пов’язано з тим, що представники організацій відвідували

класи вибірково, тому не всі мали змогу послухати лекції. Також 63,87%

педагогів вказали, що у закладі освіти практикують педагогічне волонтерство.

За результатами аналізу відповідей на питання про те, чи подобається, як

минулого календарного року організували шкільні заходи до важливих днів чи

пам’ятних дат, наприклад, Шевченківські дні, Різдвяні свята, дні пам’яті жертв

Голодомору, Небесної Сотні, то 86,49% десятикласників, 57,89% учнів 4 -го

класу, 57,9% восьмикласників відповіли, що найчастіше подобалося,

подобалися, якщо самі організовували : 5,26% - 8 й клас, 13,5% - 10- й клас,

важко відповісти : 26,32% - 8-й клас, іноді не подобалось: 5,26% - 8- й клас,

36,84% - 4-й клас; не подобалось: 5,26%- 8-й клас.

Проте педагоги вказали, що 48,39% учнів самі пропонували та проводили

заходи патріотичного спрямування.

На запитання, чи траплялися вам минулого року випадки вандалізму,

нищення майна, насаджень, пам’яток культури 54,05% учнів 10-го класу та

47,37% восьмикласників не чули і не бачили актів вандалізму серед однолітків;

не роблять так вважають 26,32% учнів 8-го класу і 32,43% учнів 10-го класу.,

були, але випадково вважають 15,79% учнів 8-го класу, 8,11% - вважають

уяні10-го класу. Батьки стверджують, що цього явища немає ( 90,20%), а якщо є, то рідко (7,84 % ), а 1,96% опитаних кажуть, що є часто. Фото без опису Будемо працювати над тим, щоб в майбутньому такого взагалі не було.

Варто зауважити, що з метою виховання в учнівської молоді глибокої

поваги та любові до Батьківщини, формування національної свідомості,

людської гiдностi, виховання у здобувачів освіти почуття патріотизму в школі

щорічно класні керівники, педагог-організатор, заступник директора з виховної

роботи та вчителі-предметники проводять тематичні заходи до Дня пам’яті

Героїв Крут, Героїв Небесної Сотні, Дня захисників і захисниць України, Дня

Гідності та Свободи, Дня Збройних сил України. Згідно з результатами

опитування, недостатньо уваги приділяється інформуванню серед учасників

освітнього процесу про проведення виховних заходів.

Узагальнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що у виховній

системі роботи школи було і залишається пріоритетним національно-

патріотичне виховання.

Результати проведеного аналізу свідчать про те, що у закладі освіти сформований культуротворчий простір, у якому культура відіграє важливу роль у формуванні та зміцненні громадянського суспільства, розвитку творчих здібностей школярів, побудові правового суспільства.

За отриманими результатами анкетування варто відмітити, що понад 60% десятикласників та восьмикласників стверджують, що їм подобається проводити позаурочний час зі своїм класом. Фото без опису Можемо відмітити, що найбільше сподобалися походи та туристичні поїздки (34,38% - десятикласників та 66,10%

- восьмикласників). Цікавими були екскурсії в музеї та виставки (18.75% - десятикласників та 38.98% - восьмикласників). Із задоволенням відвідали театр

(43.75% - десятикласників та 38.98% - восьмикласників). 25,53 % респондентів зазначили, що зазвичай ухилялися від участі у таких заходах. Це обумовлено тим, що війна внесла корективи у всі сфери життя, освіта не стала винятком. У зв’язку з воєнним станом екскурсії організовуються нечасто, а батьки не відпускають дітей з метою збереження життя і здоров'я вихованців.

Як позитивний факт можна відмітити те, що четвертокласникам (98,24%) сподобались екскурсії в музеї, вулицями визначних міст, рідним краєм, на які клас вирушав минулого навчального року, та лише одна учениця (1,75%) відповіла, що в той час вони ніде не були. Це можна аргументувати тим, що учениця в даний час не відвідувала школу, можливо, через хворобу.

Загалом 89,53% опитаних четвертокласників відповіли, що їм сподобалось як минулого навчального року їхній клас і вся школа відзначили державні та релігійні свята, наприклад, День знань, Шевченківські дні, наближення Різдва та Великодня. Це свідчить про відмінну організацію свят, розробку цікавих та змістовних сценаріїв, введення нових тенденції у виховний процес, щоб зацікавити учнів. На жаль, шість учнів, серед яких два хлопці та чотири дівчини відповіли, що таких святкувань в школі не було. Це обумовлено тим, що дані респонденти могли знаходитися на сімейній формі навчання або ж якийсь період перебувати за кордоном.

Із загальної кількості опитаних восьмикласників 64,4% стверджують, що завдяки урокам та позаурочним заходах їх зацікавили постаті сучасних й історичних діячів та діячок. Це свідчить про те, що вчителі вміють цікаво подати навчальний матеріал, інтегрувати навчальні предмети та зацікавити здобувачів освіти. 27,12% респондентів відповіли, що не були зацікавлені, а один учень відповів, що урок знеохочував дізнатися більше про історичних та культурних постатей. Отже, вчителям потрібно знайти індивідуальний підхід до кожного учня, створити дружелюбне середовище, не забувати похвалити його за зусилля та досягнення, щоб підтримати позитивний настрій, тому що учні можуть мати різні об’єкти зацікавлення.

Результати анкетування підтверджують необхідність подальшої роботи щодо залучення батьків до участі в шкільних заходах. За результатами опитування визначено, що понад 45,76% батьків не брали участь у різних позаурочних заходах. Класним керівникам потрібно знайти способи взаємодії, які можуть допомогти залучити батьків до участі в позашкільних заходах та створити позитивне співробітництво між школою та сім'єю.

Значна частина восьмикласників (40,67%) вважають, що школа в певній мірі задовольняє пізнавальні та розвиткові інтереси в позаурочний час. 13,56% респондентів хотіли б займатися наукою , мистецтвом, спортом, але у школі нема таких можливостей. 37% опитаних мають інші інтереси і не відвідують

шкільні гуртки, секції та студії. На жаль, через брак фінансування в нашому освітньому закладі гуртки не працюють і діти не можуть в повній мірі розвивати свої здібності та нахили.

88% учителів-респондентів ствердно відповіли, що батьки, опікуни та рідня здобувачів освіти були значною мірою задіяні у виховних справах та інших заходах, які відбувалися у закладі освіти минулого року та цьогоріч. Незначний відсоток опитаних стверджує, що батьки були не задіяні у жодному виховному процесі.

Результати опитування свідчать про те, що класним керівникам варто було б організовувати відкриті дні, семінари або зустрічі, де батьки можуть обговорити важливі питання разом з учителями та адміністрацією школи.

Привертають увагу досить низькі показники інформаційно-маркетингової діяльності бібліотеки. Лише 25% респондентів брали додаткову художню літературу для читання, інколи використовують читальний зал та 66% опитаних користувалися послугами бібліотеки, щоб отримати підручники. Отримані відповіді дають підстави зробити висновок, що недостатньо часу приділяється для того, щоб привернути увагу до послуг бібліотеки та її інформаційних фондів, зацікавити користувачів і переконати їх скористатись послугою, стимулювати використання бібліотеки в навчальному, виховному процесі та дозвіллі учнів.

Як свідчать результати аналізу дослідження якості освітнього середовища 97% учителів-респондентів вважають, що шкільна бібліотека відіграє значну роль в забезпеченні потреб освітнього процесу, здійснює інформаційний супровід освітнього процесу, сприяє формуванню інформаційної компетентності, зберігає інформаційні ресурси закладу, архівує матеріали про життєдіяльність закладу.

Схвальним є те, що 53,13% респондентів вважають, що вчителі добре організовували позаурочні заходи (експедиції, екскурсії, подорожі, дебати, змагання тощо) та достатньо дбали, щоб вони були цікавими і потрібними учням. Найбільше учні були зацікавлені та охоче брали участь у спортивних змаганнях (18,75%), предметних олімпіадах, конкурсах, турнірах (25%) та літературних конкурсах, мистецьких виставках (9,37%). На жаль, 59,38% опитаних відповіли, що не брали участі у жодних таких позашкільних заходах.

Такі низькі показники говорять про те, що вчителям потрібно зацікавити учнів, можна почати з впровадження різноманітних заохочень та винагород, таких як сертифікати, подарункові картки або навіть грошові премії. Також важливо пояснити учням перевагу участі в конкурсах, їх можливість для саморозвитку, підвищення креативності та отримання нових знань. Підштовхувати їх до участі можна через організацію цікавих тематичних заходів, спільних проєктів та підтримки їхніх ідей та ініціатив.

84% вчителів стверджують що, в закладі освіти практикується педагогічне волонтерство, зокрема, волонтерство дітей старшого шкільного віку. 12% опитаних відповіли, що у школі час від часу проводять волонтерські акції, педагоги організовують зустрічі з волонтерами.

Отримані дані дозволяють зробити висновок, що педагогічне волонтерство, дійсно, може мати значну користь для учнів. Учителі-волонтери можуть допомагати учням розвивати навички, підтримувати їх у навчанні, допомогти в адаптації до шкільного середовища та навчання нових предметів. Вони можуть стати прикладом для подолання труднощів, мотивувати учнів та збільшити їхню віру в успіх. Така взаємодія може також сприяти особистісному зростанню учнів та розвитку їхніх соціальних навичок.

Узагальнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що культуротворчий простір у школі відіграє важливу роль у формуванні особистості учнів та розвитку їх творчих здібностей. Він створює можливості для самовираження, співпраці та взаємодії між учасниками навчального процесу. Організація культуротворчого простору сприяє розвитку толерантності, креативності та підтримує різноманітність культур та поглядів серед учнів. Такий підхід сприяє глибшому розумінню світу навколо, розвиває соціальну компетентність та сприяє формуванню гармонійної особистості.

Ключове запитання 5: Наскільки спільноти ЗЗСО відкриті для партнерства (відкритий виховний простір)?

Теза: в освітньому закладі загалом сформований відкритий (інклюзивний) виховний простір.

У школі відкритим (інклюзивним) виховним простором вважають:

6 учнів 8-го класу (84,21% опитаних);
28 батьків (54,90% опитаних);
26 вчителі (83,87% опитаних).

У Берлинському ЗЗСО 1 дитина з особливими освітніми потребами навчається у 8 класі. Серед учнів 4-го та 10-х класів таких дітей немає.

50% учнів 4 класу вважають, що ставляться до дітей з особливими освітніми потребами так, як і до інших школярів. 10.53 % респондентів дали відповідь що у класі часто ображають дітей , які відрізняються від інших.

76.46% відповідей опитаних батьків(опікунів), дитини з особливими освітніми потребами немає. 19.61% батьків, вважають доброзичливим ставленням,як у школі ,так і поза її межами. На жаль, 3.92%батьків, що учні неодноразово проявляли агресію щодо дитини з ООП.

Згідно з результатами опитування у 8-х та 10-х класах щодо їхнього ставлення до школярів з особливими освітніми потребами, то можемо зробити висновок, що учні та учениці опитаних класів в більшості не виявляють особливого зацікавлення чи не проявляють особливих дій до таких учнів. 78.96% опитаних восьмикласників та 78.38% опитаних десятикласників дали відповідь, що ставлення до дітей з ООП таке ж, як і до інших. На жаль з 8-х класів «із зацікавленістю та бажанням спілкуватися» та «байдуже, на них не звертають увагу» 15.79% та 5.26%. На ці ж відповіді серед респондентів 10-х класів була зовсім інша кількість голосів. 16.22% респондентів обрали відповідь «із зацікавленістю та бажанням спілкуватися», «байдуже, на них не звертають увагу» 5.41%

В анкеті-опитувальнику для четвертокласників було питання «Чи траплялася нагода поспілкуватися у школі з дітьми з інших шкіл?» 42.11% дали відповідь що школи іноді влаштовують спільні події, 15.79% дали відповідь, що жодного разу клас не мав змоги спілкуватися з школярами інших шкіл.

Для покращення результатів анкетування педагогічним працівникам рекомендуємо проводити регулярні спільні заходи, залучати дітей до командної роботи , заохочувати вчителів до міжшкільної співпраці.

Респонденти-педагоги теж мали можливість висловити свою думку щодо ставлення школярів до дітей з особливими освітніми потребами. 83.88% відповідей було про те, що школярі ставляться до дітей з ООП, як і до інших школярів, 16.13% - із зацікавленістю та бажанням спілкуватися.

Респонденти 8-го та 10-х класів на запитання про зміну місця проживання у зв’язку з війною дали такі відповіді. Що 84.21% учнів 8 класу та 78.38% учнів 10 класу не змінювали місця проживання у зв’язку з війною. 10.53% восьмикласників та 8.11% десятикласників спілкуються з дітьми ВПО в школі та поза її межами доброзичливо. Та нажаль 2.70% учні 10 класу проявляли агресію.

Фото без опису Серед опитаних батьків , які дали відповідь на запитання :» Яким є ставлення ваших дітей до учнів , які у зв’язку з війною переселились до вашого населеного пункту?» 47.06% учнів, на думку батьків, часто спілкуються . 25.53% відповіли, що у класі немає внутрішньо переміщених осіб. Та нажаль 3.92% опитаних респондентів вказали, що траплялися прояви агресії до дітей з ВПО.

Педагогічні працівники відповіли , що 74.19% учнів із зацікавленістю та бажання намагаються інтегрувати новачків у колектив. 25.81% ставляться до учнів з ВПО так само , як і до інших школярів.

На питання» Якщо ви є внутрішньо переміщеною особою , яким є ставлення до вашої дитини у школі?» 90.20% відповіли, що не належать до числа ВПО. 7.84% батьків вважають, що однокласники доброзичливо ставляться до дітей, як у школі, так і поза її межами. Конфліктів не було через те що ми переселенці 1.96%.

Респонденти 8-х та 10-х класів на запитання « Чи підтримує ваша школа сталі стосунки зі школярами з інших шкіл, зокрема з іноземними партнерами ?» « Неодноразово спілкувались і зустрічались .» 21.05% та 54.05% , «Якось наші школярі їздили до них ,а вони до нас « 5.26% дали відповідь респонденти 8 класу і 24.31% респонденти 10 класу.

ВИСНОВКИ

Якість освітнього середовища ЗЗСО визначається, зокрема, сукупністю властивостей і характеристик освітнього процесу та його результату, що надають здатність задовольняти освітні потреби всіх суб’єктів навчально-виховного процесу – учнів, їхніх батьків, та вчителів.

Результати опитування здобувачів освіти, їхніх батьків та вчителів мають як позитивні, так і негативні тенденції. У цілому їх можна вважати задовільними.

Проведене дослідження якості освітнього середовища Берлинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів шляхом опитування виявило, що загалом учасники освітнього процесу відзначають позитивні зміни та оцінюють освітній простір як якісний та комфортний для дітей. Поряд з тим для здійснення системної оцінки якості середньої освіти доцільно провести додаткові дослідження, що дасть змогу отримати ґрунтовну інформацію для реформування шкільної освіти в контексті забезпечення її якості.

В опитуванні бралися до уваги демократичний, відкритий, патріотичний, сповнений довіри, демократичний та безпечний простори.

Отримані за результатами анкетування дані дозволяють зробити висновок, що в Берлинському ЗЗСО І-ІІІ ступенів сформовані сповнений довіри, демократичний, патріотичний простори, не повністю сформований безпечний, культуротворчий, відкритий освітні простори .

Більшість батьків вважають, що дирекція закладу освіти заохочує і підтримує ініціативи педагогів, що стосуються освітнього процесу. Керівництво закладу завжди відкрите для спілкування, класні керівники враховують пропозиції батьків. Здебільшого у спільноті школи складаються щоденні партнерські взаємини між педагогами та дирекцією, між учнями, між учнями та вчителями та між дирекцією та батьками.

Результати аналізу свідчать про те, що тісна співпраця батьків із школою допомагають у вихованні підростаючого покоління, сприяють вихованню школярів справжніми високоморальними людьми.

З оброблених даних робимо висновок, що в школі вивчається думка дітей про умови навчання та якість викладання, система оцінювання в школі прозора, а учні знають свої права та обов’язки.

Керівництво закладу з повагою ставиться до прав батьків/опікунів та враховує пропозиції педпрацівників, вчителі мають свободу слова, а права педагогічних працівників та учнів дотримані. Спільнота педагогів, учнів, їхніх батьків та опікунів згуртована розумінням спільної мети.

Отримані за результатами анкетування дані дають змогу визначити, що вибори до органів учнівського та батьківського самоврядування закладу освіти, в цілому відбулися з дотриманням норм та Положень виборів.

Дослідження свідчить про те, що здорові взаємини між батьками й дітьми позитивно позначаються і на дітях, і на загальній сімейній атмосфері. Діти та батьки завжди можуть знайти компромісні рішення у досягненні спільної мети.

У школі створені комфортні умови для навчання, а вчителі не критикують учнів за неправильні відповіді.

Освітнє середовище позитивно впливає на формування рис характеру школярів.

Для покращення культуротворчого простору, у якому культура відіграє важливу роль у формуванні та зміцненні громадянського суспільства, розвитку творчих здібностей школярів, побудові правового суспільства необхідно напрацювати нові підходи.

Учні здебільшого із задоволенням беруть участь у шкільних виступах та виховних заходах. Більша частина респондентів задоволена організацією та проведенням шкільних заходів до важливих пам’ятних дат.

Керівництво закладу співпрацює з учнями та батьками, підтримує пропозиції учнів щодо облаштування благоустрою території школи,

навколишнього громадського простору, організації цікавих для школярів патріотичних заходів, а також надавали можливість поспілкуватися з активістами громадських організацій, учасниками бойових дій у російсько-українській війні.

Дані проведеного аналізу дозволяють зробити висновки, що учні надають перевагу відвідуванню спортивних секцій, беруть участь у художній самодіяльності та, на жаль, за браком коштів у школі не функціонують гуртки. Також, респонденти зазначали, що на окремих уроках часто і вдало практикують роботу в парі, групі та командою, проте, на жаль, недостатньо уваги приділяється організації дискусій, дебатів, постановці проблемних питань.

Отримані дані опитувальника дають підстави зробити висновок, що недостатньо часу приділяється для того, щоб привернути увагу до послуг бібліотеки та її інформаційних фондів, зацікавити користувачів і переконати їх скористатись послугою, стимулювати використання бібліотеки в навчальному, виховному процесі та дозвіллі учнів.

Результати анкетування свідчать, що загалом освітній заклад надає якісний рівень знань учням.

У закладі освіти сформований патріотичний простір, у якому формується особистість громадянина-патріота.

На основі пройденого анкетування робимо висновок, що учні та вчителі в школі та в позаурочний час розмовляють винятково українською мовою. Вчителі на уроках української мови та літератури, позакласного читання, розвитку мовлення через мовний матеріал, фольклор, поезію формують мовно-національну свідомість, а на уроках історії України з допомогою історичного матеріалу розвивають почуття національної гідності та гордості.

Батьки задоволені тим, як адміністрація закладу освіти організовує та проводить заходи патріотичного спрямування.

Здобувачі освіти здебільшого із цікавістю та із захопленням відвідували та брали участь у патріотичних заходах. На жаль, не всі школярі мали можливість взяти участь у виховних заходах, у тому числі в заходах патріотичного спрямування через воєнний стан в Україні.

З метою виховання в учнівської молоді глибокої поваги та любові до Батьківщини, формування національної свідомості, людської гiдностi, виховання у здобувачів освіти почуття патріотизму в школі класні

керівники, педагог-організатор, заступник директора з виховної роботи та вчителі-предметники проводять тематичні заходи до Дня пам’яті Героїв Крут, Героїв Небесної Сотні, Дня захисників і захисниць України, Дня Гідності та Свободи, Дня Збройних сил України, акції та флешмоби патріотичного спрямування, проте більше уваги потрібно приділити інформуванню серед учасників освітнього процесу про проведення виховних заходів.

Результати аналізу твердять про те, що учні та вчителі з повагою ставляться до державних символів України.

Узагальнюючи отримані результати, можна зробити висновок, що у виховній системі роботи школи було і залишається пріоритетним національно-патріотичне виховання.

Опрацьовані результати показують що потрібно працювати над покращенням формування відкритого (інклюзивного) простору, відкритість для дітей з ООП та ВПО є життєво необхідною.

Усі педагогічні працівники систематично проводять навчання з питань безпеки, у закладі розроблено та діє алгоритм щодо розслідування нещасних випадків.

Розроблено та затверджено План дій органів управління та сил цивільного захисту у разі раптового нападу противника, в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації надзвичайного, особливого та воєнного стану.

В закладі освіти створюються умови для здорового харчування учнів і працівників. Обідні зали в опорному закладі та філії відремонтовані, сучасно та естетично оформлені, обладнані новими меблями. В їдальні сервіруються столи, наявний посуд і столові прибори. У вільному доступі на інформаційному стенді двотижневе перспективне та щоденне меню. Кількість учнів, які харчуються в їдальні закладу, збільшилась. Крім того, технологічне обладнання харчоблоку обладнано у відповідності до вимог системи НАССР, кухарі готують страви за збірником Євгена Клопотенка. Адміністрація закладу, відповідальні особи, представники Ради закладу слідкують за безпекою та якістю харчування, виконанням натуральних норм харчування і якістю продукції. Питання організації харчування розглядаються на педагогічних радах. У закладі для здобувачів освіти 1-4 класів та пільгових категорій 5-11 класів забезпечено харчування безкоштовними комплексними обідами.

В закладі не повною мірою створено умови для безпечного користування мережею Інтернет. У кабінетах інформатики розміщено пам’ятки щодо кібербезпеки, річним планом передбачено заходи формування навичок безпечного використання мережі Інтернет. Поряд з цим, комп’ютери не облаштовані технічними засобами фільтрації несумісного з освітнім процесом контенту та доступу до сайтів з небажаним змістом.

Робочі місця педагогічних працівників забезпечено доступом до мережі

Інтернет. У закладі наявний Wi-Fi, який покриває 100% кабінетів школи. Вчителі контролюють робочі місця учнів, проводять виховні заходи стосовно навчання дітей відповідальному та етичному поводженню в інтернеті.

У закладі освіти налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу. Відповідно до плану роботи закладу на навчальний рік для адаптації учнів 1-х, 5-х, 10-х класів, внутрішньо-переміщених осіб, інших новоприбулих здобувачів освіти проводяться заняття, бесіди з практичним психологом. Відповідна робота проводиться і з батьками учнів. Підсумки адаптації здобувачів освіти розглядалися на педагогічній раді. Під час адаптаційного періоду ведуться спостереження за навчальними заняттями, організовуються індивідуальні консультації, бесіди, надаються рекомендації педагогічним працівникам та батькам. Переважна більшість батьків (90%) переконані, що в їхніх дітей, включаючи внутрішньо переміщених, не виникали проблеми з адаптацією до умов закладу освіти.

Заклад освіти сприяє адаптації педагогічних працівників до професійної діяльності. У закладі наявний план роботи з молодими вчителями, працює

«Школа молодого вчителя», з молодими педагогами проводяться індивідуальні консультації. Для професійної адаптації педагогів проводяться психологічні тренінги, круглі столи, організовуються спільні предметні тижні, наставництво. Переважна більшість педагогічних працівників вважають, що в закладі створені всі умови для співпраці педагогів.

Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

В ліцеї розроблено, затверджено та оприлюднено на сайті План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню); Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування). Протягом навчального року випадків булінгу в закладі не зафіксовано. Заходи із запобігання та протидії булінгу з усіма учасниками освітнього процесу проводяться регулярно, відповідно до плану роботи закладу, зокрема із залученням представників поліції, також налагоджена комунікація зі службою у справах дітей. Представники учнівського самоврядування залучаються до розробки плану протидії булінгу, проведення профілактичних заходів, спільних з психологом та соціальним педагогом, для учнів ліцею. Було організовано тренінги, пізнавальні заняття, перегляд відеороликів, фільмів щодо протидії булінгу.

Реалізуються заходи по запобіганню проявам дискримінації, як підчас очного так і підчас дистанційного навчання. В закладі тричі на рік проводяться Тижні правових знань; профілактики бездоглядності, злочинних дій, насильства в сім’ї, протидії булінгу; Права, права громадянина України.

Практичним психологом вживаються заходи для раннього виявлення ознак насильства: анкетування, діагностика, тренінги, консультації учасників освітнього процесу, спостереження за міжособистісною поведінкою здобувачів освіти на перервах, уроках, проведення виховних годин

«Геть насильство», «Запобігання насильству серед дітей», «Насильство: як його уникнути», залучені до проведення Тижня протидії булінгу, акції «16 днів проти насильства», Всесвітнього Дня Гідності тощо. Проводяться батьківські збори з даної тематики, індивідуальні консультації для батьків. Здобувачі освіти знають, що в разі потреби отримають психолого-соціальну підтримку психолога та соціального педагога.

У закладі освіти оприлюднені правила поведінки на сайті школи, розміщені на інформаційних стендах у навчальних кабінетах, коридорах школи, учительській. Правила поведінки спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці учасників освітнього процесу та реалізацію підходу, заснованого на правах людини, та адаптовані для сприйняття усіма учасниками освітнього процесу. До розроблення правил поведінки в закладі освіти були залучені представники учнівського самоврядування та були враховані всі пропозиції учнів. Спостереження за проведенням навчальних занять та поведінкою учнів на перервах свідчить, що учасники освітнього процесу діють на засадах взаємоповаги та дотримуються прийнятих у закладі освіти правил поведінки.

У закладі ведеться щоденний облік відвідування учнів у журналі обліку відсутніх та класних журналах. Здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти (наявність медичних довідок та повідомлень батьків). На основі результатів аналізу, у разі виявлення пропусків без поважних причин, приймаються відповідні рішення щодо забезпечення відвідування учнями навчальних занять (індивідуальні бесіди з учнями та їх батьками, звернення до служби у справах дітей, офіцерів поліції громади). За потреби, кожен учень закладу отримує необхідну підтримку практичного психолога та соціального

педагога.

За умов дистанційного навчання класними керівниками, вчителями- предметниками здійснювався систематичний контроль за станом навчальної активності здобувачів освіти та з’ясовувались причини відсутності здобувачів освіти на онлайн уроках, відсутності надісланих контрольних та письмових робіт.

Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

У закладі освіти приміщення та територія облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування. У закладі освіти забезпечено безбар'єрний доступ до приміщення, зокрема в опорному закладі є пандус з поручнями, але немає можливості безперешкодного доступу на ІІ поверх для людей з обмеженими можливостями.

У приміщеннях закладу забезпечено контрастне, рельєфне маркування на підлозі, стінах, ділянках поручнів, контрастними лініями позначено напрямки руху, на всіх кабінетах є таблички, візуалізацію приміщень забезпечено.

У закладі є туалетні кабінки для осіб, які мають особливі потреби, наявні поручні, проте відсутня кнопка виклику для надання допомоги. У найпростішому укритті цивільного захисту опорного закладу сходи обладнані поручнями, проте не пристосовані для відвідування укриття людьми, які пересуваються на візках.

В закладі створена та використовується ресурсна кімната, наявні дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти, а саме: кінематичний пісок, крісло-гніздечко, , засоби для розвитку моторики та інші. У поточному навчальному році кімната поповнена розвивальними іграми. Практичний психолог, логопед використовують ресурсну кімнату для проведення корекційно-розвиткових занять.

Для кожного учня з особливими освітніми потребами в закладі створено команду психолого-педагогічного супроводу, до складу якої входять батьки дитини. Наявні наказ про створення команд супроводу та протоколи засідань. Командою супроводу за участі батьків розроблено індивідуальні навчальні плани та програми розвитку, забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, рекомендована у висновках ІРЦ. Проте у навчальному році корекційно-розвиткова робота надавалася не в повному обсязі

у зв’язку із обмеженістю фінансування. Для реалізації інклюзивного навчання в закладі освіти працюють асистенти вчителів, практичний психолог, логопед. За результатами аналізу спостережень за навчальними заняттями та вивчення документації можна зробити висновок, що педагогічні працівники застосовують різні форми й методи під час роботи з дітьми з ООП, а саме: адаптують навчальні матеріали, використовують засоби візуалізації (навчальні розмальовки, комікси), інтерактивні комп’ютерні навчальні ігри, залучають до участі в проєктах, пропонують письмові та усні інструкції до завдань, залучають до спільної роботи в парах та групах. Між учителями та асистентами учителя налагоджена співпраця. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, співпрацює за потреби з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру (наявний договір ).

У закладі формують навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки учнів, про що свідчить діяльність учнів, які взяли участь у проєктах

Простір закладу освіти, його обладнання сприяють формуванню ключових компетентностей та умінь. У закладі проведено значну роботу щодо створення освітнього середовища, яке мотивує до навчання, позакласної діяльності, здорового способу життя. На стінах та підлозі в коридорах, рекреаціях тематичні, пізнавальні, інформаційні візуалізації, творчі роботи учнів. Спостереження за проведенням навчальних занять свідчить, що вчителі систематично використовують електронні засоби візуалізації (проектори, телевізори, інтерактивні комплекси, дидактичні матеріали та ін.). Переважна більшість опитуваних здобувачів освіти підтверджують, що інформаційно-комунікаційні засоби використовуються постійно.

Простір і ресурси бібліотеки використовуються для індивідуальної, групової, проектної та іншої роботи в рамках освітнього процесу, різних форм комунікації учасників освітнього процесу. Ресурси бібліотеки використовуються для формування інформаційно-комунікаційної компетентності здобувачів освіти. Шкільний бібліотекар проводить заходи для учнів початкової школи, зокрема бібліотечні години «Ви прийшли в бібліотеку», «Основні елементи книги», «В країні словників». Для учнів старшої школи опорного закладу проводяться: Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек «В нас єдина мета – Україна свята, нездолана ніким і ніколи», Тиждень читання «Цей дивний світ – бібліотека!».

до пам’ятних дат та до ювілейних дат письменників.

Напрям 4. Управлінські процеси закладу освіти.

Вимога 1. «Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг діяльності поставлених цілей і завдань»

У закладі освіти розроблена та оприлюднена на сайті Стратегія розвитку закладу освіти розроблена на період роки, затверджена керівником закладу, оприлюднена на сайті закладу освіти та затверджена засновником. Стратегія розроблялася колективно, з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу. У Стратегії розвитку визначена мета з урахуванням здійсненого SWOT- аналізу «Особливості функціонування опорного закладу», напрями діяльності - створення безпечного, комфортного середовища, моніторингові дослідження, «Методична робота закладу освіти», «Управлінські процеси». Зазначено очікувані результати та шляхи реалізації стратегічних цілей.

Річний план роботи закладу на 2024-2025 н.р. реалізує Стратегію розвитку, враховує освітню програму, результати самооцінювання. До річного плану роботи додається аналіз реалізації завдань попереднього річного плану, вносяться відповідні корективи до наступного планування з урахуванням заходів по підвищенню якості освітньої діяльності. Представники учнівського самоврядування під час інтерв’ю вказують, що залучаються до розробки річного плану: вносять свої пропозиції щодо тематики проведення заходів та конкурсів. Також більшість педагогічних працівників (%) під час анкетування зазначили, що долучались до розробки річного плану роботи закладу.

Діяльність педагогічної ради в цілому спрямована на реалізацію річного плану роботи закладу освіти, на засіданнях розглядаються актуальні питання за напрямами освітньої діяльності та щодо впровадження в освітній процес педагогічного досвіду та інновацій, використання сучасних підходів до організації освітнього процесу. Приймаються конструктивні рішення, які спрямовані на покращення якості освітнього процесу. Переважна більшість педагогів (%) засвідчила, що діяльність педагогічної ради відбувається системно та ефективно, рішення приймаються колегіально й демократично.

У закладі розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, яке схвалено педагогічною радою та затверджено директором. Комплексне самооцінювання якості освітньої діяльності проводилось із залученням усіх учасників освітнього процесу. Результати самооцінювання узагальнені, заслухані на педагогічній раді та враховані при складанні річного плану на н.р., оприлюднені на сайті закладу.

Керівництво закладу систематично вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу. Вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, що прослідковується у річному плані роботи, в актах обстеження території та приміщень школи. Керівник постійно звертається із відповідними клопотаннями до засновника про необхідні ремонтні роботи, покращення матеріально-технічно бази та оснащення кабінетів і приміщень школи, тощо. Суттєва робота була проведена по обладнанню шкільного спортзалу, часткову заміну системи опалення. Активна співпраця з благодійною організацією «Мале полісся» та фірмою «Лакі Фарм» дала змогу в значній мірі покращити МТБ закладу (спортивна форма, обладнання для найпростішого укриття, дизельний генератор для котельні, сидіння для актового залу).

Вимога 2. «Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм»

За результатами спостереження за освітнім середовищем, навчальними заняттями можна зробити висновок, що у закладі приділяється увага створенню психологічно комфортного середовища, що забезпечує конструктивну взаємодію усіх учасників освітнього процесу.

Під час спостереження за освітнім середовищем та вивчення інформаційних

джерел встановлено, що заклад забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів.

Вимога 3. «Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників»

Відповідно до штатного розпису заклад укомплектовано кваліфікованими кадрами ( на цей час є вакансія вчителя біології):

Основного складу – 30 осіб, з них:

старший вчитель – 2 осіб;

вчитель вищої категорії – 14 осіб; вчитель І категорії – 7 осіб; вчитель ІІ категорії – 2 особи;

спеціаліст – 7.

Вища освіта – 29 осіб

Навчаються (друга вища освіта) –2

За віком : до 30 років –3

до 40 років –15

до 60 років -9 пенсійного віку – 3

За статтю: чоловіків –6, жінок –24

Майже усі педагогічні працівники працюють за фахом. Відкритою залишається тільки вакансія вчителябіології.

Керівництво постійно застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників та учнів, які нагороджуються грамотами та подяками, отримують грошові винагороди та премії.

За результатами вивчення документації з’ясовано, що у закладі створено умови для підвищення кваліфікації та безперервного професійного розвитку педагогічних працівників. Розроблений, затверджений та оприлюднений перспективний план підвищення кваліфікації з урахуванням пропозицій педагогічних працівників. Напрями підвищення кваліфікації відповідають освітній програмі закладу. Учителі забезпечують власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів, обираючи кількість, види та форми підвищення рівня власної професійної майстерності, у тому числі щодо методів роботи з учнями з особливими освітніми потребами.

Інклюзивна освіта

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р., постанови КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 року №872, постанови КМУ

«Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» , наказів відділу освіти Бродівської міської ради «Про організацію інклюзивного/індивідуального навчання в закладах освіти Бродівської міської ради» на підставі заяв батьків, висновків про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти у закладі протягом навчального року було організовано класи з інклюзивною формою навчання:

- для ученів 1 класу: Сорожука Богдана і Безпалька Миколи;

- для учня 3 класу: Ветрова Олександра ;

для учениці 6 класу: Лазаренко Анни ;
для учня 7класу: Дідика Владислава;
для учня 8класу Сех Олександр.

Командою супроводу кожного здобувача освіти було розроблено індивідуальні навчальні плани для учнів з інклюзивною формою навчання на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку з урахуванням висновку та рекомендацій психолого-медикопедагогічної консультації.

У поточному навчальному році продовжувалося обладнання інклюзивно- ресурсної кімнати та кабінету логопедичного пункту.

Проект мережі інклюзивних класів

на навчальний рік

Прогнозована кількість здобувачів освіти з особливими освітніми потребами,які навчатимуться в інклюзивних класах закладів Берлинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2024/2025 н.р.
Кількість здобувачів загальної середньої освіти з ООП, що навчаються в інклюзивних класах	З I рівнем підтримки	Здобувачі освіти з ООП, що потребують II-V рівнів підтримки
		Всього здобувачів освіти з II-Vрівнями підтримки (сума граф 3, 4, 5, 6)	З них потребують
			II рівнем підтримки	III рівнем підтримки	IV рівнем підтримки	V рівнем підтримки
6	0	6	4	2	0	0

Робота з розвитку обдарувань учнів

У відповідності з планом роботи закладу на навчальний рік одним з пріоритетних напрямків у системі роботи закладу є виявлення, навчання та розвиток обдарованих дітей.

У навчальному році було заплановано здійснення таких заходів:

- Переглянути та поновити шкільний інформаційний банк даних про здобувачів освіти закладу «Обдарована дитина».
- Провести шкільний етап предметних олімпіад з базових дисциплін.
- Сприяти підготовці та участі переможців шкільних предметних олімпіад, конкурсів в олімпіадах, конкурсах ТГ та обласного рівнів.
- Сприяти навчанню учнів закладу у МАН.
- Проводити шкільні конкурси та виставки творчих робіт здобувачів освіти закладу, спрямовані на виявлення та самореалізацію обдарованих дітей.
- Забезпечити умови для художньої самодіяльності здобувачів освіти.
- Забезпечити інформування про всі досягнення здобувачів освіти закладу.
- Поповнювати банк даних з кращих науково-практичних робіт здобувачів освіти.

Робота шкільного колективу, проведена за програмою виявлення та підтримки талановитої молоді, створення умов, необхідних для розвитку індивідуальності та неординарних здібностей дітей, має свої позитивні результати.

Протягом навчального року було оновлено шкільний інформаційний банк даних обдарованих дітей, здійснювався моніторинг досягнень дітей як індивідуальних так і в складі команд, секцій, гуртків.

У кабінеті інформаційно–комунікаційних технологій створено умови для самостійної роботи учнів школи у всесвітній мережі Інтернет.

У закладі було проведено шкільний етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, який засвідчив те, що учителями закладу приділяється належна увага викладанню основ наук, поглибленому вивченню навчальних предметів, індивідуальній роботі зі здібними та обдарованими учнями, формуванню творчої особистості, розвитку критичного мислення. Частина учнів взяли участь у Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів на рівні міської ради.

Відповідно до плану роботи закладу протягом навчального року були проведені такі позакласні заходи:

Список проведених позакласних заходів у 2024 – 2025 н.р.

Зміст роботи	Відповідальний	Дата проведення
День Знань Свято першого дзвоника	ЗДВР, кл. керівники	2 вересня
Змагання на радіокерованих машинках «Драйв»	Учн. самоврядування	6 вересня
Легкоатлетичний забіг « Біжу за наших Захисників!»	Педагог-організатор	13 вересня
Акція милосердя «Поспішай робити добро»	Кл. керівн., учн. самоврядування	вересень
Козацька вежа	Мартинюк А.В., кл.кер. 5-8 класів	27 вересня
Ігри патріотів	Клим Р.П.	27 вересня
Єдина година класного керівника «Нащадки козацької слави»	Класні керівники	1 жовтня
Вітання «Спасибі, вчителю, за все…»	ВойтівЛ.М.,учн.самовр.	4 жовтня
Акція «Батарейки, здавайтесь!»	Учн. самоврядування	жовтень
День плюшевого ведмедика	Учн. самоврядування	9 жовтня
Осінній ярмарок	Класні керівники	10 жовтня
До Дня української писемності «Мова – душа народу»	Пілецький Я.І.	25 жовтня
Фотовиставка «Ми – протягом пів століття!»	Педагог-організатор	11 листопада
Урочиста академія «Рідній школі – 50!»	ЗДВР, пед.-організатор, вч. музики	15 листопада
До Дня Гідності та Свободи «Тернистий шлях до свободи»	Педагог-організатор	21 листопада
До Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні “Запали свічку пам’яті»	Кл. керівники, учн. самоврядування	22 листопада
Андріївські вечорниці	Мартинюк О.Ф.	29 листопада
Акція «Миколайчики для Захисників»	Кл. керівники	грудень
Просвітницька година «Суперечка, конфлікт, булінг, в чому різниця»	Практичний психолог	2 грудня
Уроки мужності: ‘’Благословенна та держава, що має відданих синів’’	Класні керівники	2-6 грудня
Гра-квест до Дня Збройних Сил України «Один день у ЗСУ»	Педагог-організатор	4 грудня
Акція «Моє волонтерство»	Учн. самоврядування	5 грудня
Проєкт «Грудень іде – Різдво несе»	Пед.-організ., учн. самоврядування	грудень
Акція «Збережемо ялинку». Конкурс дитячої творчості	Учн. самоврядування	грудень
Свято Миколая	ГуляйгродськаВ.В.	6 грудня
Єдиний день інформування про чинне законодавство «Захист прав людини»	Вч. правознавства, класні керівники	10 грудня
Квест «В пошуках математичних скарбів»	Стойко Л.В.	13 грудня
Свято коляди «Різдвяна зірка засвітила»	Варкіна І М.	20 грудня
Всеукраїнський день пам’яті «кіборгів» (День пам’яті захисників Донецького аеропорту). Відеозал	Педагог-організатор	16 січня
Захід " We are Ukrainians. We love Ukraine".	Тимчишин М.Й.	21 січня
До Дня Соборності України «В єдності сила народу»	Учн. самоврядування	22 січня
Квест з англійської мови " Пошук скарбів"	Біла Р.М.	24 січня
Математичне кафе	Сех О.В.	30 січня
Година спілкування «Змінюй в собі негативне ставлення до інших»	Практ. психолог	4 лютого
Тренінг «Протидія булінгу»	Педагог-організатор	6 лютого
Конкурсна програма до дня св..Валентина	Парфанюк В.В.	14 лютого
Інтелектуально-розважальна гра «Мова єднає усіх»	Педагог-організатор	19 лютого
Флешмоб «100 небесних ангелів»	Учн. самоврядування	20 лютого
Інтелектуально-розважальна гра «Мова єднає усіх»	Педагог-організатор	19 лютого
Подорож до країни казок	Загірська Н.В.	28 люлого
Відеопроєкт «Шевченківськими рядками»	Учн. самоврядування	10 березня
До дня народження Т.Г.Шевченка « Тарас Шевченко – України син!»	Яремчук Н.П.	11 березня
Профорієнтаційна зустріч«Світ професій запрошує»	Дмитришин М.В.	13 березня
Тенісний турнір	Учн. самоврядування	19 березня
Година спілкування. «Природа-наша мати, треба її охороняти.»	Когут О.З.	20 березня
Захід «Через страждання, біль аж до любові»	Ковтонюк О.Т.	4 квітня
«Здоровий день. Харчування та фізична активність»	Нарок О.В.	10 квітня
Історико-краєзнавча конференція «Пам’ятки нашого села» Міжнародний день пам'ятників та історичних місць.	Пед.-організатор	18 квітня
Вітальна програма «Як Батьківщина й сонечко над нами, отак і мама на землі одна»	Пед.-орган.,вчитель музики, учн. самовр.	9 травня
Свято першокласників «Прощавай наш перший клас»	Кметь Н.Г.	14 травня
День вишиванки	Учн.самоврядування	15 травня
Веломандрівка до Дня Героїв «Стежками рідного краю»	Пед.- організ., учн. самоврядування	23 травня
Свято останнього дзвоника	ЗДВР, кл. кер.	30 травня
Випускний вечір	ЗДВР	28 червня

Робота з батьками

У н. р. робота закладу була спрямована на забезпечення тісної співпраці педагогічного колективу та батьків з питань організації освітнього процесу в умовах воєнного стану. На батьківських зборах, засіданнях Ради закладу, раді профілактики правопорушень, індивідуальних бесідах з батьками розглядались питання:

Забезпечення безпечних умов в закладі для здобувачів освіти в умовах воєнного стану, НС та терористичної загрози, навчання з надання першої домедичної допомоги.
Організація освітнього процесу в змішаному форматі;
Покращення якісного показника знань учнів з навчальних дисциплін, організація контролю за участю учнів в онлай заняттях та виконанням домашніх завдань;
Виховання свідомого ставлення до свого здоров'я;
Робота щодо патріотичного та громадянського виховання, сприяння залученню учнів до волонтерської діяльності;
Робота з профілактики дитячого травматизму та правопорушень;
Виконання Законів України про булінг, заходи протидії кібербулінгу та безпеки в Інтернеті;
Відповідальність батьків за утримання, виховання та навчання неповнолітніх;
Підготовка закладу до роботи в навчальному році в умовах воєнного стану.

Робота шкільної бібліотеки

Робота шкільної бібліотеки Берлинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у навчальному році спиралася на вирішення завдань по інформаційному забезпеченню навчально-виховного процесу та здійснювала інформаційно-бібліографічний супровід упровадження Державних стандартів освіти, переходу до Нової української школи.

Бібліотекар шкільної бібліотеки Дмитришин Марія Володимирівна протягом навчального року:

- здійснювала системну, цілеспрямовану допомогу учням в успішному засвоєнню навчальних програм, розвитку їх творчого мислення, пізнавальних інтересів і здібностей з використанням бібліотечного ресурсу;

надавала інформаційну підтримку педагогічним працівникам у підвищенні методичної культури та педагогічної майстерності, допомогу в діяльності вчителів й учнів в освітніх проектах;
формувала в учнів навички незалежного користувача бібліотеки, навчала користуватися книгою й іншими носіями інформації, пошуку, відбору й критичній оцінці інформації;
удосконалювала традиційні й освоєнні нові бібліотечні технології. Надавала методичні консультаційні допомоги педагогам, учням та їх батькам в одержанні інформації. Використовувала різні форми проведення масових та інформаційних заходів.

Саме тому шкільна бібліотека стала інформаційним центром як для учнів, так і для вчителів, одним із важливих напрямків роботи якого є формування інформаційної культури читачів з використанням різних джерел інформації.

Аналіз основних цифрових показників із «Щоденника роботи» показав:

кількість читачів бібліотеки читачів, з них: вчителів та інших працівників – ; учнів – . Обслуговування надавалося різним категоріям користувачів. Загальний відсоток охоплення бібліотечним обслуговуванням становить 100%. Усі

учні школи мали на рік можливість користуватись підручниками. На наступний навчальний рік викликає занепокоєння становище з підручниками для о класів, так як у свій час їх отримували не в повному обсязі.

Були визначені конкретні форми інформування кожної категорії читачів з урахуванням їхніх потреб. Продовжувалося формування довідково-інформаційного фонду, були проведені виставки «Українська книга – дітям!», «Прочитав сам – зацікав товариша», у яких з зацікавленістю прийняли участь користувачі бібліотеки. Облік користувачів та книговидачі в бібліотеці вівся відповідно до встановленого порядку: в читацьких формулярах, щоденнику роботи шкільної бібліотеки. У вересні проводилась робота по ліквідації читацької заборгованості за

минулий рік: продивлялись читацькі формуляри з метою виявлення боржників

Певна робота проводилася бібліотекаркою щодо популяризації літератури, з цією метою були сформовані тематичні викладки книжного фонду, такі як: «Це моя Україна, це моя Батьківщина», «До країни Знань мандруємо з книжками», «Ми українці: честь і слава незламним», «Слово про мову», «Я маю право на життя, я хочу добре жити», «Світ про Чорнобиль пам’ятає», «Оживай дух козацький» та інші.

Протягом поточного навчального року у бібліотеці постійно розширювались бібліотечно-інформаційні послуги на основі вдосконалення традиційних і засвоєння нових бібліотечних форм і методів роботи, уведення в роботу новітніх форм і методів.

Слід зазначити активну участь бібліотеки у проведенні щорічного Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, який проходив під гаслом: «В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи»», метою якого є пошук ефективних шляхів розв’язання проблеми соціального здоров’я молоді засобами бібліотечної роботи; реалізація основних пріоритетів Нової української школи, а саме: формування в учнів уміння розумно і раціонально користуватися природними ресурсами, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатності і бажання дотримуватися здорового способу життя. В рамках Місячника пройшли ряд заходів: благодійна акція «Українській бібліотеці- українську книгу», смайл-опитування «Чи важливо спілкуватися українською мовою», виставка дитячих малюнків «Діти України проти війни» виготовлення патріотичних саморобок, оберегів «Подарунок воїну», «Українці – нація героїв».

Працюючи в тісному контакті з учителями, бібліотека використовує усі можливі форми співробітництва в здійсненні виховання культури читання школярів під час викладання різних предметів, у повсякденній роботі з читачами-учнями.

Робота психологічної служби

Протягом навчального року психологічна служба закладу організовувала провідні види робіт:

Психодіагностична робота:

діагностування учнів 1, 5 класів з метою контроля процесу адаптації до школи;
вивчення психологічного клімату в класних колективах;
вивчення рівня розвитку пізнавальних процесів;
виявлення учнів «групи ризику»;
виявлення , які мають досягнення;
діагностування рівня адаптації та емоційного стану учнів з числа ВПО
професійна діагностика учнів 9,11 класів.

Консультаційна робота здійснювалась з учнями, батьками та педагогами.

Основні проблеми звернень:

труднощі у навчанні, відсутність мотивації до навчання
вікові та індивідуальні особливості розвитку, проблеми самооцінки дитини
психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти,
адаптація дитини до нового колективу,
профілактика шкідливих звичок,
професійне самовизначення
девіантна поведінка
взаємовідносини в системі «вчитель-учень»
взаємовідносини в системі «батьки-діти»
психологічний клімат учнівського колективу, міжособистісні конфлікти

Корекційно-розвивальна та відновлювальна робота:

індивідуальна (діти з особливими освітніми потребами, діти «групи ризику», за результатами психодіагностики)
групова (круглі столи, диспути, бесіди, заняття з елементами тренінгу, заняття з елементами арт-терапії, заняття з елементами драматургії, корекційно- розвивальні заняття з профілактики шкідливих звичок, булінгу, емоційної підтримки та зниження рівня тривожності під час військового стану, поширення ВІЛ-інфекції серед молоді, протидії торгівлі людьми; формування здорового способу життя; профілактика суїцидальної поведінки; набуття навичок безпечного користування інтернетом; тренінгові заняття з метою допомоги професійного самовизначення; полегшення адаптації учнів 1 та 5 класів.

Психологічна просвіта:

Робота з батьками: розміщення інформації на сайті школи та на інформаційних стендах у закладі, виступи на батьківських зборах, робота з батьками. Тематика:

«Адаптація до школи»
«Як розпізнати суїцидальні наміри в дитини»
«Допомагаємо дитині у навчанні правильно»
«Психосоціальна підтримка під час війни дітей»
«Булінг у дитячому середивищі – як діяти»
«Як підтримати дитину в період НМТ»
«Безпечна поведінка під час літніх канікул».

Робота з педагогічним колективом: педради, тренінгові заняття, психолого- педагогічні семінари. Тематика:

- «Особливості надання першої психологічної допомоги дітям в умовах воєнного стану. Як діяти при панічних атаках»
- «Соціально-психологічна профілактика суїцидальних тенденцій учнів»
- «психолого-педагогічні аспекти формування сприятливого психологічно клімату урокі – важлива умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу»
- «Особистісний підхід на уроці»
- «Створення психологічно сприятливої атмосфери на уроках»
- «Професійний самовизначення вчителя»
- «Булінг в учнівському середовищі»
- «Вияв та робота з учнями, які мають досягнення»

Робота з учнями: тренінгові заняття, бесіди, диспути, заняття з елементами арт- терапії та драматургії. Тематика:

- «Відповідальність у моєму житті»
- «Командна взаємоєдія»
- «Шкідливі звички – шлях у безодню»
- «Як вберегтися від стресу під час війни»
- «Професія моєї мрії»
- «Академічна доброчесність»
- «Від кохання до сім’ї»
- «Алкоголь – небезпечний ворог організму»
- «Від чого залежить здоров’я ? Чи залежить воно від нас?»
- «Як розпорядитися своїм життям?»
- «Права дитини»
- «Знати, щоб жити. СНІД – реальність і міфи»
- «Привіт – я конфлікт»
- «Паління – це не модно»
- «Життєві цілі, колесо балансу»
- «Скажи булінгу «Ні!»»
- «Готуємося до НМТ»

Зв’язки з громадськістю:

Адміністрація закладу співпрацювала з виконавчим комітетом Бродівської міської ради;
співпрацювали зі службою у справах дітей та молоді виконавчого комітету Бродівської міської ради;
співпрацювали з центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді виконавчого комітету Бродівської міської ради;
співпрацювали з медпрацівниками ФАПу;
співпрацювали з працівниками Національної поліції;
співпрацювали з Державною службою зайнятості,
співпрацювали з обласним навчально-методичним центром психологічної служби системи освіти КЗ «ЛОІППО».

Основні результати та досягнення:

здійснювали супровід дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах,
здійснювали супровід інклюзивного навчання осіб з особливими освітніми потребами,
здійснювали супровід дітей «групи ризику», дітей, які мають досягнення та дітей з числа ВПО,
провели ґрунтовну психодіагностику учнів та, опираючись на її результати, провели корекційно-розвивальну роботу з учнями, які цього потребували;
виконували просвітню та консультативну діяльність, під час яких приділяли увагу актуальним проблемам та запитам від педагогічного колективу, батьків та учнів.

Перспективи розвитку на навчальний рік:

забезпечення психологічного і соціально-педагогічного забезпечення та супровід інклюзивного навчання осіб з особливими освітніми потребами
надання психологічної підтримки педагогам, учням та їх батькам під час військового стану, надання рекомендацій та консультування за запитом;
профілактика протидії торгівлі людьми;
Профілактика шкідливих звичок, ВІЛ та СНІДу;
профілактика суїцидальних тенденцій серед дітей та молоді;
профілактика булінгу, мобінгу, кібербулінгу та домашнього насильства;
забезпечення психологічного супроводу освітнього процесу в НУШ;
підвищення психологічної культури всіх учасників освітнього процесу;
підвищення психологічної компетентності педагогів шляхом ознайомлення із засобами практичної психології щодо розвитку, навчання і виховання дітей та підлітків;
продовження співпраці з громадськими організаціями, розширення та зміцнення зв’язків .

Медичне обслуговування здобувачів освіти та працівників закладів

Медичне обслуговування учнів закладу освіти організоване працівниками медичного закладу с. Берлин. Складені списки учнів за класами, упорядковані медичні карти згідно з кількістю дітей, та списки тих дітей, які за станом здоров’я звільнені від уроків фізичної культури та дітей, які повинні мати обмеження фізичного навантаження. Ведеться чіткий контроль за проведенням учням профілактичних щеплень та допуском учнів за станом здоровя до спортивних змагань.

В класних журналах ведуться листи здоров'я.

Щоденне обслуговування учнів проводиться за такими напрямками, як:

профілактична корекція стану здоров’я та загострень хронічних хвороб;
планування та проведення профілактичних щеплень;
надання першої допомоги при мікро-травмах;
контроль та виявлення педикульозу;
контроль за якістю харчування та формування збалансованого меню;
контроль за санітарним станом шкільних приміщень;
контроль за своєчасним проходженням працівниками закладів медичних оглядів.

В закладі освіти виконуються заходи щодо:

інформування здобувачів освіти та їхніх батьків, працівників закладів освіти щодо заходів безпеки під час дії воєнного стану в країні;
додаткового інформування здобувачів освіти та їхніх батьків, працівників закладів освіти щодо заходів запобігання поширення інфекційних хвороб, дій у випадку захворювання та розміщення відповідної інформації на інформаційних стендах,сайтах, класних вайбер-групах закладів освіти;
виконання в закладах освіти профілактичних і протиепідемічних заходів щодо попередження масового розповсюдження гострих респіраторних інфекцій;
підготовка закладів освіти до роботи в новому навчальному році в умовах військового стану.

Робота з охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту

Протягом навчального року, відповідно до плану роботи закладу, систематично проводились заходи щодо забезпечення безпечних умов праці працівників закладу та профілактики і попередження дитячого травматизму в освітньому процесі та в побуті.

В системі роботи закладу освіти: викладання курсу «Основи здоров'я» (1 - 9 класи), в 1 - 11 класах - виховні години: з протипожежної, радіаційної безпеки; запобігання травматизму; правил поводження з електроприладами, на воді, з отруйними речовинами; правила поводження з незнайомими предметами та вибуховими речовинами; правила поводження під час повітряної тривоги та в укриттях.

Класними керівниками та психологічною службою систематично проводились інструктажі щодо дій населення в разі повітряної тривоги, психологічної підтримки учнів, батьків та внутрішньо – переміщених осіб.

В закладі проводились постійно інструктажі з охорони праці з працівниками харчоблоку, операторами (машиністами) котельні, сторожем щодо безпечних умов праці, охорони території під час воєнного стану, відсутності енергоживлення .

Адміністрація закладу та комісії з охорони праці регулярно здійснювали перевірку безпечних умов праці працівників.

Відповідно до наказів по Берлинському заеладу: «Про організацію роботи з питань охорони праці у навчальному році», «Про організацію роботи з питань збереження життя і здоров’я учнів у навчальному році» комісією з охорони праці та безпеки життєдіяльності систематично проводилась перевірка стану роботи з охорони праці, питань збереження життя і здоров’я учнів, профілактики дитячого травматизму в освітньому процесі та побуті.

В вересні року пройшли навчання та перевірку знань з питань безпечної експлуатації газових котлів машиністи (кочегари) котельні закладу.

У навчальних кабінетах та шкільних коридорах постійно оновлюються матеріали в куточках та стендах з питань пожежної безпеки, правил дорожнього руху. У всіх навчальних корпусах на кожному поверсі розміщені плани та вказівники для евакуації, виконані у відповідності з вимогами державного пожежного нагляду.

Всі учні та працівники закладу освіти, відповідно до встановлених графіків, вчасно проходять медичний огляд.

З питань охорони праці та безпеки життєдіяльності учнів протягом року видавались накази. Дане питання рази розглядалось на засіданнях педагогічних рад та раз – на нараді при директорові.

Проведено роботу по виконанню протипожежних, санітарно-технічних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів по кабінетах, спортивній залі, шкільній їдальні, котельні, інших приміщеннях закладу та шкільній території.

В навчальних корпусах закладів освіти дотримується необхідний температурний та світловий режим під час освітнього процесу.

Харчування та питний режим учнів в закладі освіти організовано на належному рівні. Виконуються заходи щодо обладнання харчоблоку закладу освіти у відповідності до вимог системи HAССP.

Відповідно до плану роботи закладу на навчальний рік, питання профілактики дитячого травматизму систематично розглядались на нарадах при директорові та засіданнях педагогічних рад, батьківських зборах. Розслідування, облік та аналіз дитячого травматизму ведеться згідно чинного законодавства.

Випадки травмування учасників освітнього процесу у навчальному

році:

У Берлинському ЗЗСО І-ІІІ ступенів:

Жодного випадку травматизму серед працівників закладу у році не було.

Невирішеними ще залишаються питання:

- відсутність засобів індивідуального захисту (протигазів) для учнів на випадок надзвичайних ситуацій;
- придбання та розміщення парт в окремих кабінетах середньої та старшої школи у відповідності до санітарно-гігієнічних норм;
- облаштування безпечного середовища території закладу у відповідності до вимог Санітарного регламенту. з метою профілактики і попередження дитячого травматизму та травматизму працівників закладів освіти

План підготовки з ЦЗ школи в навчальному році виконаний.

Основні зусилля з розв’язання питань ЦЗ спрямовувались на організацію навчання учнів та постійного складу згідно з чинними програмами ЦЗ, проведення спеціальних тренувань, навчання учнів 1-11 класів за програмою з основ безпеки життєдіяльності для загальноосвітніх навчальних закладів України, а також на створення умов для надійного захисту учнів, працівників у надзвичайних ситуаціях і забезпечення їхньої спроможності діяти у разі виникнення надзвичайних ситуацій. З цією метою в закладі було обладнано відповідно до чинних вимог найпростіше укриття цивільного захисту та проведено ряд тренувань щодо евакуації учасників освітнього процесу на випадок повітряної тривоги.

До занять з вивчення основ здоров’я, медичних знань, БЖ та проведення різних заходів з цивільного захисту було залучено учнів 1-11 класів. Старшокласники ознайомилися з правовою базою цивільного захисту згідно з тематичним змістом навчального матеріалу відповідного розділу предмета «Захист України». З метою пропаганди знань ЦЗ і формування практичних навичок проводились лекції, вікторини та практичні заняття з учнями 1-11 класів, на яких учні закріпили знання щодо дій у надзвичайних ситуаціях та вміння користуватися засобами індивідуального та колективного захисту від засобів ураження.

Відповідно до плану роботи закладу на 2024-2025 навчальний рік проводились тренувальні заходи з евакуації. Керівний склад, формування, працівники та учні закладу набули практичного досвіду проведення заходів ЦЗ за сигналами оповіщення та інформування населення, рятувальних робіт.

Аналіз фінансово-господарської діяльності

Фінансова діяльність Берлинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів здійснюється за рахунок місцевого бюджету, затвердженого кошторису доходів та видатків (кошти загального фонду).

Кошти загального фонду витрачаються на заробітну плату, оплату газопостачання та електроенергії, ремонт приміщень закладів освіти, придбання ТЗН, спортивного та туристичного приладдя, кухонного посуду, оплату інтернету, заправку принтерів, закупку медикаментів, канцтоварів тощо.

Залучаються кошти благодійників. У цьому навчальному році матеріально допомогли: Владика Василь, Волощишин Андрій (допомога у придбанні відео камер), Дідик Віталій, Дутка Андрій, Сех Любомир (допомогли фінансово при поїздці волейбольної команди на змагання у Львів).

Благодійна організація «Мале Полісся» надала 52 радіатори опалення і станцію електроживлення. Фірма «Лакі Фарм» закупила спортивну форму і допомогла при ремонті заміні підлоги у спортивній залі.

В закладі освіти проводиться підготовка до нового навчального

року:

Проводяться поточні ремонти приміщень.

Планується встановити відео спостереження на території закладу і в коридорах.

Господарська діяльність навчального закладу відображається в документах, які свідчать про своєчасне оприбуткування і списання матеріальних цінностей.