Освітні програми закладу

Освітня програма

Берлинського закладу

загальної середньої освіти

 І-ІІІ ступенів

Бродівської міської ради

Львівської області

на 2024 - 2025 навчальний рік

ЗМІСТ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

ІІІ. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ.

IV. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ.

V. НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ.

VІ. НАВЧАЛЬНІ / МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ.

VІІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ.

VІІІ.ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

ІХ. ОПИС ІНСТРУМЕНТІВ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ.

І.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Призначення навчального закладу полягає в наданні  якісної повної загальної освіти здобувачам освіти шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку, вихованні і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Завданням освітнього закладу є:

• створення безпечного розвивального освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства, дискримінації, булінгу, цькування та забезпечення прав, свобод та інтересів дітей;
• безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу;
• різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;
• збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєвої і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
• формування у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;
• становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;
• виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
• виховання школяра як людини моральної, відповідальної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе;
• запровадження в школі інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання;
• забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього  закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• поглиблене вивчення окремих предметів;
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
• надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

          Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Відповідності до чинного законодавства, реалізація освітньої програми  закладу здійснюється через три рівні освіти:

• початкова освіта тривалістю чотири роки;
• базова середня освіта тривалістю п’ять років;
• профільна середня освіта тривалістю два  роки.

Мета освітньої програми: реалізація   предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення    її    як    повноцінної,   соціально    активної,    конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості  навчання,  яке  передбачає  постійне  включення  учнів  до  різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо  предметних  зв’язків;  наскрізних  ліній,  що  є  засобом  інтеграції ключових   і   загально   предметних компетентностей, окремих   предметів   та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності  в змісті освіти. Досягнення мети забезпечується через  формування, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, таких ключових компетентностей, спільними для яких є наступні вміння:

вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослі дження;

інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість  навчання,  яка  передбачає  постійне  включення  здобувачів освіти  до  різних видів активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

                                      ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

        З  урахуванням   поетапного   переходу   закладів   освіти   на   здійснення діяльності за новим Державним стандартом Освітня програма на 2024-2025 навчальний рік розроблена відповідно:

• Конституції України;
• Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
• Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015  № 1187 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 № 347);
• постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ від 19.09.2018 №806, від 17.07.2019 № 681);
• постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 24 липня 2019 №688);
• постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти»;
• постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 07.08.2013р №538,  від 26.02.2020 № 143); розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 № 988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 »;
• розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
• наказу МОН України від 12 серпня 2022 року «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х та 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України.
• наказу МОН України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
• наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
• наказу МОН України від 20.04.2018 № 408«Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 28.11.2019 №1493 наказом Міністерства освіти і науки України від 31.03.2020 №464 );
• наказу МОН від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
• наказу МОН України від 01.04.2022  №289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»;
• наказу МОН України від 05.05.2008 №371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»;
• наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
• наказу Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних», Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів загальноосвітніх навчальних закладах (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти №572 від 09.10.2002, № 921 від 17.08.2012, №401 від 08.04.2016);
• наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8, (із змінами внесеними наказами МОН України від 06.06.2016 № 624, від 24.04.2017 №635, від 10.07.2019 №955, від 10.02.2021 №160) «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти»;
• наказу МОН України від 25.04.2013 №466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 01.06.2013 №660, від 14.07.2015 №761, від 08.09.2020 №1115);
• наказу МОН України від 14.07.2015 № 762 «Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 08.05.2019№ 621, від 01.03.2021 № 268);
• наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
• наказу Міністерства освіти і науки України «Про деякі питання документів про загальну середню освіту» від 16 жовтня 2018 № 1109;
•  наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018  № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації;
• наказу Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2019 № 536. « Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти»
• листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
• листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
• Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 № 2205.
• Наказ МОН від 09.08.2024 р. № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

З урахуванням закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних ґарантій  в  умовах  воєнного  стану,  надзвичайної  ситуації  або  надзвичайного стану» від 15.03.2022, Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від  24.02.2022, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024.

Освітня програма відповідає: структурі Типової   освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою; визначає (в обсязі не меншому, ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі (в годинах), його розподіл між освітніми галузями; навчальні плани для кожного рівня (циклу) здобуття повної загальної середньої освіти і передбачає перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення  навчальними  предметами  певної  освітньої  галузі, які вивчаються окремо; містить перелік навчальних (модельних навчальних) програм, що використовуються в освітньому  процесі;  опис  форм  організації  освітнього  процесу  та інструментарію оцінювання. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про освіту» заклад надає право здобувати освіту за очною (денна), індивідуальною (сімейна, педагогічний патронаж) формами навчання. Індивідуальна (сімейна, екстернат, педагогічний патронаж) форма навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955 (зі змінами від 15.02.2023 № 165)

Очна (денна) форма здобуття освіти, передбачає безпосередню участь здобувачів освіти в освітньому процесі, навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня – 5 днів.

Дистанційна форма, передбачає здобуття освіти за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня – 5 днів;

Індивідуальна (сімейна) форма здобуття освіти передбачає організацію навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма  засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання здійснюються відповідно до законодавства двічі за навчальний рік (один раз у семестр).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 01 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 01 липня наступного року.

Навчальні заняття для учнів 1-11 класів організовуються за семестровою системою – 175 навчальних днів

Навчання здобувачів освіти 1-11-х класів Берлинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бродівської міської ради Львівської області здійснюється державною (українською) мовою.

Освітній процес у 2024-2025 проводиться за очною формою навчання та дотриманням вимог безпечного освітнього середовища за семестровою системою та п’ятиденним режимом навчання.

У закладі освіти при потребі є можливість організації освітнього процесу за дистанційною формою навчання  з дотриманням вимог чинного законодавства про освіту, захисту персональних даних та Санітарного регламенту. Учителі можуть працювати з учнями, які навчаються дистанційно, шляхом використання технологій дистанційного навчання відповідно до основного розкладу навчальних занять, розкладу дзвінків на платформах Google Classroom, Zoom.

Для забезпечення освітнього процесу  можуть бути  застосовані такі вебресурси

• платформа НОВІ ЗНАННЯ (розклад уроків, оцінювання, домашнє  завдання;            
• платформа Google Classroom;
• додаткові платформи: Zoom,  Google Meet.

Режим навчання:

1.  Навчання учнів проводиться в одну зміну.

2.  Початок занять для учнів 1х-11х класів – 09.00.

3   Тривалість уроків в очному режимі:

1-ші класи – 30 хв.

2-4-ті класи – 40 хв.

5-11-ті класи – 45 хв.

4. При проведенні онлайн уроків на період запровадження навчання з використанням технологій дистанційного навчання,  тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути:

для учнів 1 класів - не більше 10 хвилин;

для учнів 2 - 4 класів - не більше 15 хвилин;

для учнів 5 - 7 класів - не більше 20 хвилин;

для учнів 8 - 9 класів - 20 - 25 хвилин;

для учнів 10 - 11 класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять - 20 хвилин. При здвоєних навчальних заняттях для учнів 11класів - не більше 25 - 30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15 - 20 хвилин на другому навчальному занятті.

Розклад дзвінків:

1. 09. 00-09. 45

2. 09.55 - 10.20

3. 11.00 -11. 45

4. 12. 05 – 12. 50

5. 13. 00 – 13. 45

6. 13. 55 – 14. 40

7. 14.50 – 15.35

8. 15. 45 – 16. 30

Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження. Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, базової школи та повної загальної освіти у формі ЗНО або НМТ.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів(ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами) таким чином:

1. Для вивчення інформатики поділ на 2 групи ( за умови наявності 16 і більше учнів у класі).

2. Для проведення уроків Захисту України окремо для хлопців і дівчат у 10-11 класах поділ на дві групи (за умови наявності  у класі 5 дівчат).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

В умовах воєнного стану освітня програма, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогічними працівниками в повному обсязі, з використанням очної, дистанційної та змішаної форм організації освітнього процесу, в залежності від безпекової ситуації. Навчальна діяльність здобувачів освіти організовується за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо. У разі необхідності, навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115 (у редакції від 11.04.2023 року), відповідно до річного навчального плану та розкладу.

Зміст освітньої програми ґрунтується на компетентнісному підході до навчання і передбачає активне конструювання знань та формування умінь, уявлень   здобувачів   освіти   через   досвід   практичної   діяльності, що забезпечує формування в учнів зазначених вище ключових компетентностей, окреслених у статті 12 Закону України «Про освіту».

У 2024-2025 навчальному році функціонуватиме  13 класів.

ІІІ. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом директора закладу створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 24 квітня 2017 року № 635).

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Здобувачі освіти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 01 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Відповідно до наказу МОН від 14 липня 2015 року № 762 «Про затвердження Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу», зі змінами наказ МОН № 621 від 07.08.2015, наказу МОН від 10 травня 2018 р. № 367 «Про затвердження порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних  закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» учні (вихованці) дев’ятих класів, які завершили здобуття базової середньої освіти, можуть бути переведені:

• до десятого класу без поглибленого вивчення окремих предметів цього самого закладу загальної середньої освіти відповідно до пункту 2 цього Порядку (за власною заявою (у разі досягнення повноліття) чи заявою одного з батьків, інших законних представників);

Організація освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами організовується відповідно до постанови КМУ від 15 вересня 2021 р. № 957 «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», у закладі можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти особи з особливими освітніми потребами.

        ІV. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей

 у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму для 1-2 класів розроблено відповідно Закону України «Про освіту»,  на основі Типової освітньої програми для 1-2 класів, розробленої під керівництвом Шияна Р.Д., затвердженої наказом МОН України від 12.08.2022 № 743-22. Освітню програму для 3-4 класів розроблено відповідно Закону України «Про освіту»,  на основі Типової освітньої програми для 3-4 класів, розробленої під керівництвом Шияна Р.Д., затвердженої наказом МОН України від 12.08.2022 № 743-22. Освітня програма початкової освіти  окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

 Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів  складає 1680 годин/навчальний рік: для 1 класу – 805 годин/навчальний рік, для 2 класу – 875 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів  складає 1820 годин/навчальний рік: для 3 класу – 910 годин/навчальний рік, для 4 класу – 910 годин/навчальний рік.

Варіативна складова навчального плану   2-4 класів використовується на вивчення курсу « Християнська етика».

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу І ступеня (1-2, 3-4 класи).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором.

Освітня галузь мовно-літературна з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова»; математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика»; природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь  реалізується предметом «Я досліджую світ»; фізкультурна освітня галузь реалізується окремим предметом «Фізична культура»; освітня галузь технологічна реалізується через окремий предмет «Дизайн і технології»; інформатична освітня галузь  реалізується через предмет «Інформатика»; мистецька освітня галузь реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво».

Загальний обсяг навчального навантаження базової середньої освіти (5-6 класах) складає 2275 годин/навчальний рік: для 5 класу – 1085 годин/навчальний рік, для 6 класу – 1190 годин/навчальний рік; для 7 класу складає 1225 годин/навчальний рік.

Освітня програма передбачає досягнення здобувачів освіти сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання. Особливий акцент здійснюється на здатність здобувачів освіти встановлювати асоціативні зв’язки, взаємозв’язки між об’єктами і явищами навколишнього світу, робити умовисновки та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі

 Перелік освітніх галузей.

• Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мовно-літературна,
• Математична,
• Природнича,
• Соціальна і здоров’язбережувальна,
• Природнича, Громадянська та історична,
• Інформатична,
• Технологічна,
• Мистецька,
• Фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. Завдання освітніх ліній у 5-7-х класах реалізуються на основі тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Основними формами організованої освітньої діяльності здобувачів освіти є щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні за принципом методичного конструктора. Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечується подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Введено факультативний курс «Християнська етика» (1 год.) за рахунок додаткових годин:

•  Християнська етика ( 2-4, 5-7,8-9, 10-11 класах)

Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались. Відповідно до навчального плану використовуються перелік модельних програм на основі яких розроблено навчальні програми. Оскільки навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, під час формування переліку цих програм враховано особливості та потреби учнів в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей, варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин тощо.

На основі затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо.

Автономія вчителя  забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-9-х класів складає 2432,5 годин/навчальний рік: для 8 класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9 класу – 1225 годин/навчальний рік.  Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІ ступеня.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів: для 10 класу – 1102,5 годин/навчальний рік, для 11 класу – 1085 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані навчальному плані ІІІ ступеня.

                                         V. НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ

Навчальний план І ступеня (1-2 класи) з навчанням українською мовою відповідно до Державного стандарту початкової освіти, наказу МОНу №743-22  від 12.08.2022 року та типової освітньої програми, розробленої під керівництвом  Р.Шияна.

Навчальний план І ступеня (3-4 класи) з навчанням українською мовою відповідно до Державного стандарту початкової освіти, наказу МОНу №743-22  від 12.08.2022 року та типової освітньої програми, розробленої під керівництвом  Р.Шияна.

                          Навчальний план ІІ ступеня (5-6 класи)

з навчанням українською мовою відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (згідно з додатком 3 до наказу МОН України №235 від 19.02.2021р.).

Директор                             Михайло ГРУШЕЦЬКИЙ

                      Навчальний план ІІ ступеня (7-мі класи)

 з навчанням українською мовою відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (згідно з додатком 3 до наказу МОН України №235 від 19.02.2021р.).

Директор                                 Михайло ГРУШЕЦЬКИЙ

Навчальний план ІІ ступеня (8-9 класи) з навчанням українською мовою відповідно до таблиці 1 до наказу МОН України №405 від 20.04.2018.

Таблиця 2

до  Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).

Навчальний план

для 10-11 класів (рівень стандарту)

Директор         Михайло ГРУШЕЦЬКИЙ

VІ. НАВЧАЛЬНІ (МОДЕЛЬНІ НАЧАЛЬНІ) ПРОГРАМИ

Інваріантна складова

І ступінь

Зміст навчальних програм предметів та інтегрованих курсів, види навчальної діяльності учнів, рекомендовані для використання в освітньому процесі першого циклу початкової школи реалізовано згідно Типової  освітньої  програма, розробленої під керівництвом  Р.Шияна (для 1-2 класів), затверджена  наказом  Міністерства освіти і науки України 12.08.2022 №743.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.1-2.Shyyan.pdf

Зміст навчальних програм предметів та інтегрованих курсів, види навчальної діяльності учнів, рекомендовані для використання в освітньому процесі другого циклу початкової школи реалізовано згідно Типової  освітньої  програма, розробленої під керівництвом  Р. Шияна(для 3-4 класів), затверджена  наказом  Міністерства освіти і науки України 12.08.2022 №743.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3-4.Shyyan.pdf

       ІІ ступінь

Модельні навчальні програми, які використовують педагоги були розроблені окремо для кожного циклу, а саме – для 5-6 класів та для 7 класу. Модельні навчальні програми для 5-6 та для 7 класів обрано з Додатку 5 до Типової  освітньої  програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджена  наказом  Міністерства освіти і науки України 19.02.2021 №235.

https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/602/fd3/0bc/602fd30bccb01131290234.pdf

ІІІ ступінь

Навчальні програми предметів та інтегрованих курсів, рекомендовані для використання в освітньому процесі для 10-11 класів обрано з переліку наведеного у додатку 18 до Типової  освітньої  програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 та затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407, від 21.02.2019 №236, від 24.11.2017 № 1539.

VІІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

В основу обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти покладено  ключові компетентності та уміння, визначені статтею 12 Закону України «Про  освіту» і Державними стандартами відповідних рівнів повної загальної середньої  освіти в межах певної освітньої галузі.

Відповідно до Положення закладу забезпечено:  можливості для участі учнів у навчально-дослідницькій, дослідницько експериментальній, науковій, конструкторській, винахідницькій, пошуковій  діяльності;  умови для розвитку інноваційної культури учнів; дотримання академічної доброчесності всіма учасниками освітнього  процесу; безоплатний та безперешкодний доступ до навчального обладнання під  час здійснення освітнього процесу для реалізації участі учнів у навчально дослідницькій, дослідницько-експериментальній, науковій, конструкторській,  винахідницькій, пошуковій діяльності;  умови та відповідне освітнє середовище для розвитку загальних та  спеціальних здібностей та набуття компетентностей, необхідних для подальшої  навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, наукової,  конструкторської, винахідницької, пошукової діяльності. 

VІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; 

розвитку компетентностей; 

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; 

комбінований урок; 

уроки-колоквіуми, під час яких здобувачі освіти мають можливість поглибити  знання з певного предмету, працювати в групах, які займаються дослідницькою  діяльністю, засвоювати курси та працювати над проєктами, готуватися до  учнівських предметних олімпіад, конкурсу-захисту МАН, інших конкурсів та  змагань. 

уроки-практикуми, які проходять у рамках  співпраці, що передбачена угодою про співпрацю з вузами. На базі ЗВО  із залученням науково-педагогічних працівників для учнів проводяться  уроки-практикуми, науково-дослідні роботи, лабораторні заняття за  координування науково-педагогічних працівників ЗВО та педагогічних  працівників закладу. 

предметно-профільне занурення . 

Крім того, формування дослідницької компетентності, яке буде  розпочато під час предметного занурення, буде продовжено на  уроках-колоквіумах та під час наукової та навчальної практики. 

Дистанційна форма навчання.  Взаємодія між учнями та вчителями під час дистанційного навчання  відбувається в межах штучно створеного комунікативного простору.  Комунікативний простір передбачає сформовану ситуацію взаємодії, в якій є  місце, час та взаємне бажання для спілкування, спрямовані на досягнення цілей  процесу навчання через наступні інтерактивні засоби взаємодії: Zoom, Telegram,  Google Classroom, Classtime, Kahoot, Naurok, Paddlet, Khanacademy, електронна  платформа «Нові знання», відеоуроки на ютуб-каналах Всеукраїнської школи  онлайн. Для здобувачів загальної середньої освіти, які можуть відвідувати заклад  освіти очно, формами роботи можуть бути: локальні екскурсії, тематичні  подорожі, науково-практичні конференції, форуми, івент-холи, брифінги, квести,  інтерактивні та інтегровані заняття, уроки-дискусії тощо. Для тих, хто  не може відвідувати заклад безпосередньо, вищезазначені форми навчання  можуть бути у форматі онлайн-взаємодії, мережевої комунікації, дотримуючись  культури спілкування зі зворотним зв’язком.  Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів,  виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) передбачає  обговорення ключових положень вивченого матеріалу.  Екскурсії, в першу чергу, покликані показати учням практичне застосування  знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо, поєднувати  зі збором учнями в процесі екскурсії матеріалу для виконання визначених  завдань).  Форми організації освітнього процесу будуть уточнюватись і розширюватись  у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного  стандарту та окремих предметів протягом навчального року. 

Відповідно до умов академічної автономії, вибір форм і методів навчання  вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,  забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів,  зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ІХ. ОПИС ІНСТРУМЕНТІВ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах застосовується формувальне і підсумкове за рівнями навчальних досягнень оцінювання. Оцінювання особистих досягнень учня відбувається вербально відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє помітний прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної уваги і допомоги. Вербальні оцінки (1-2-і класи) та рівневі (3-4-і класи) особистісних досягнень фіксуються у свідоцтві досягнень.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Річне оцінювання здобувачів освіти 5-6-х класів здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі наприкінці навчального року. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів 5-6-х класів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких форм та способів:

• усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
• письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами, тощо);
• цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);

практичної (зокрема  шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами, тощо).

  Рішення засідання педагогічної ради № від 29.08.2024 для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів базової середньої освіти у період вересня місяця  визначено адаптаційний період, протягом якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання  здобувачів початкової та базової середньої освіти, підсумкове та проміжне оцінювання результатів навчання учнів 5-того  класу НУШ здійснюються за дванадцяти бальною системою.

Семестрове та річне оцінювання результатів навчання учнів 5-их класів здійснюється з використанням 12-бальної системи (шкали), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289, яким надано рекомендації щодо організації цього складника освітнього процесу, за рішенням педагогічної ради Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №  оцінювання учнів 6- 7х класів  здійснюється за системою, визначеною законодавством, 12-бальною шкалою.

Оцінювання  зорієнтоване на очікувані групи результатів навчання учнів відповідної освітньої галузі Держстандарту

Обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами, в яких:

• скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання;
• цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання;
• перша цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів навчання;
• цифра після крапки означає номер загального результату навчання;
• наступна цифра означає номер конкретного результату навчання;
• остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального року.

У рамках академічної свободи педагоги закладу здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети. Під час оцінювання навчальних досягнень враховується вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної  доброчесності.  У   разі   порушення   учнем/ученицею принципів академічної доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель   може   прийняти   рішення   не   оцінювати   результат   такої навчальної діяльності. Оцінювання результатів навчання може здійснюватися очно або дистанційно, в синхронному або асинхронному режимі. Результати оцінювання фіксуються у класних журналах (електронних або друкованих).

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі   викладеного   нижче   алгоритму   діяльності   вчителя   під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти.

Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.

Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Зворотний зв’язок з учнями 5-6-х класів щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Учителі не протиставляють учнів одне одному, акцентують увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня/учениці. Труднощі в навчанні обговорюють з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 7-9-х класах підлягають формувальному   та   підсумковому (бальному) оцінюванню. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей учнів середньої школи окрім уроку здійснюватиметься у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально- практичного заняття. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує також навчально-практичне заняття та заняття практикуму. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно  виявляти  проблеми  й  запобігати  їх  нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

На початку 2024/2025 навчального року організовує проведення в 7-9-х класах вхідного оцінювання учнів з метою діагностування рівня їх навчальних досягнень за попередній рік та планування подальшої роботи із систематизації, узагальнення та закріплення навчального матеріалу, що вивчався дистанційно.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, відповідно до вимог Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН України від 13.04.2011 №329  та орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 25.08.2013 №1222 (зі змінами від 19.08.2016 року).

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державними стандартами відповідного ступеня.